Записки Параноїка 31.
Трошки теорії змови на ніч)
Те, що відбувається сьогодні, в Україні — чергова велика шахматна партія за переділ сфер впливу у Світі.
Старі союзи зжили себе. Створюється нова архітектура.
Гравці, які вміло пересувають фігури, приймають рішення за зачиненими дверима.
На жаль, Україна до 24.02 була однією із найслабших фігур. Який готові були пожертвувати.
Лідери світу, що володіють контролюючим впливом у безлічі глобальних корпорацій, що фінансують політичні партії, що володіють телеканалами, мають свої, часто неафішовані цілі.
Але багато що з них вже просочувався в маси.
Серед них:
– Зростання контролю над процесами, що відбуваються в нашому світі. Тут і глобальна цифровідація та супутниковий інтернет з контролем трафіку та цифрова диктатура із соціальним рейтингом.
– Захист екології. Планета Земля вже постраждала від діяльності людини. І цей вплив слід скорочувати.
– Контроль чисельності населення. Адже не секрет, що саме люди створюють головну шкоду нашій планеті.
– контроль природних ресурсів.
– контроль технологій.
Досягнення цих цілей може бути еволюційним, а може й революційним.
Наприклад, пандемія ковіда еволюційно призвела до скорочення шкідливих викидів в атмосферу, зростання контролю громадян із боку держав, створення прообразу цифрової диктатури.
Війна Росії проти України, явно не входила до цього порядку денного. Точніше, не входив жорсткий супротив України.
Зараз поясню.
Ми пам’ятаємо, як усі заклопотано зітхали і чекали падіння України за кілька днів?
Україна ж, уперше за 30 років своєї незалежності вийшла у суб’єктну позицію, зламавши всі сценарії та плани. Як Росії та Заходу.
Росія — найбільша територія світу з колосальними природними ресурсами та відсталими брудними технологіями.
Росія на початку 90-х активно рухалася у бік процвітаючого капіталізму, у Світі знижувалося напруження, була надія на загальне спільне процвітання.
Але з приходом до влади КДБшника стала повертатися до СРСР (хто на що навчався).
Перші дзвіночки, що запустили сценарій перезавантаження Росії, з’явилися у 2004 році як реакція на “Помаранчеву революцію”.
Вона зародила тренд міграції України від “російського проекту” у бік Заходу.
У тій моделі, в якій Росія сьогодні існує – варварська держава, що живе за рахунок сировинних доходів і загрожує всім ядерним зброєю — вона дискомфортно всім. І вибивається із плану Світових Еліт.
А отже, цю модель треба міняти і Росія має бути трансформованою.
Це тривалий процес і колективний захід був готовий чекати на оновлення російських еліт. Тож, не дочекався.
Росія сама вирішила вистрілити собі у ногу, напавши на Україну.
І це змінило хід гри та стратегію великих шахістів.
Росії у цій війні вже не виграти.
Її чекає велике та болюче перезавантаження.
Прикро, що це робиться за рахунок тисяч життів українців.
Давайте чесно визнаємо, що колективний захід має всі ресурси швидкого придушення військової активності Росії. Але він не поспішає. Ми це бачимо.
І він має на це свої причини.
Так от Україна в цій новій партії відіграла найважливішу роль, помінявши гру.
Захоплення України призвело б до “стурбованих зітхань” і санкцій, але вони мали б довгостроковий характер і через 5-7 років, мабуть, привели б до оновлення російських еліт і повернення Росії у Світовий порядок, що формується.
Опір України у 2022 році поламав цю гру та запустив новий сценарій.
Почалася гра на прискорене виснаження Росії та повернення її у “правильну” повістку. На це грають і США та Китай.
Європа тут не гравець, вона більше думає не про майбутню конфігурацію Світу, а про наступні вибори та дешевий газ, який підніме електоральні бали.
У цій новій грі Світові еліти не зацікавлені у двох речах:
1. Розвалі Росії та внутрішній революції, які викинуть на чорний ринок сотні ядерних валізок з непередбачуваними наслідками.
2. Виграшу Росії у війні з Україною, що ускладнить партію і поламає плани заходу, повернувши Росію за стіл на рівних.
І це набір чинників визначає теперішню тактику.
Ця тактика на виснаження Росії та контроль її.
Аналіз економіки Росії показує, що запас міцності є на 1,5-2 роки.
Енергетичні доходи дозволяють поки що триматися на плаву і продовжувати агресію.
Відмова світу від російських енергоносіїв не можлива у короткий термін. Для цього потрібно не менше року. І Захід не хоче створювати собі зайві проблеми.
Ми знаємо, що такого запасу міцності (1-2 роки) в України немає, а отже, треба допомогти його створювати. Це й фінанси та озброєння.
І нам вже допомагають.
Виходячи з описаного, якщо ця гіпотеза вірна, Україна однозначно переможе у цій війні. Росію ж чекає повне переформатування.
Початок переформатування Росії може забрати на себе всю увагу Світових еліт.
І Україна ризикує залишитися сама із собою зі своїми проблемами. Бо вона менш цікава.
Щоб цього уникнути, нам треба бути увесь час в суб’єктній позиції.
Продовжуючи війну з РФ за підтримки колективного заходу готувати та реалізовувати 2 плани:
1. План повоєнного відновлення України.
2. План повоєнного переформатування Росії, де Україна повинна зайняти роль “менеджера проекту”.
І в такій конфігурації нам відкриються нові цікаві перспективи.
І Україну відбудувати і зайняти важливу роль на світовій мапі, припинити бути пішаком і стати хоча б слоном або туром;)
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах