Позитивні та негативні моменти в запровадженні закону про ринок землі
Плюс. Закон все-таки прийняли і таким чином переступили ту межу, яку не могли переступи майже 30 років.
Плюс. Політики об’єдналися, щоб врятувати Україну від дефолту і таким чином отримати необхідні кошти від МВФ.
Плюс. Нарешті політики показали, що можна і треба проводити важкі реформи навіть у складні часи.
Плюс. Почнеться поступова «легалізація» нелегальних коштів в більшості випадків шляхом купівлі землі
Мінус. Реформа абсолютно нічого не дасть економіці і абсолютно нічого не дасть підприємствам, крім головного болю. Головний біль буде виражатися в тому, що з’явиться когорта дрібних лендлордів у більшості вихідці із місцевого чиновництва, які мають нелегальні збереження і які вкладатимуть їх у землю.
Мінус. Реформа прописана таким чином, що де-юре вона вступає в силу у середині 2021 року, але де-факто вона може вступити лише з січня 2024 р. Чому може саме з цієї дати? Тому що до 2024 р., по суті, як таких транзакцій на ринку землі не буде та і відповідно бізнес не впевнений, чи не перенесуть вступ цієї реформи ще раз. Це траплялося в Україні дуже багато разів під виглядом «не готові», «не на часі» і тп. Вступ для юридичних осіб можуть перенести з 1 січня 2024 р. на 1 січня 2030 р. Тому це очевидний мінус.
Мінус. Інвестиції за таких умов в Україну точно не зайдуть.
Мінус. Питання відродження системи зрошення в Україні переноситься щонайменше до 2025 року.
Мінус. Під міфічними референдумом мають відбуватися зміни щодо іноземних громадян і компаній з іноземним капіталом. Не відомо, коли і яким він буде і яким буде його результат.
Мінус. Якщо подивитися на цей законопроєкт, то стає очевидним, що в Україні протягом 30 років у ході проведення земельних реформ, починаючи від розпаювання земель державної власності, які були у колгоспах і радгоспах, закінчуючи зараз прийняттям законопроєкту № 2178-10 про обіг земель сільськогосподарського призначення, так і не сформувалася системна стратегія розвитку агропромислового комплексу, так і не поставлені чіткі довгострокові та середньострокові агрополітичні цілі, так і не має розуміння, куди український агросектор має рухатися у майбутньому.
Мінус. Виключення земель державної та комунальної власності із обігу призведе до повного їх дерибану за наступні 5 років і не дасть додаткових надходжень.
Підсумовуючи вищевикладене залишається більше питань, ніж відповідей.
Головний же висновок можна зробити наступний: українська влада навіть в часи кризи не готова на системні науково обґрунтовані реформи, не дослухається думки фахівців, натомість знову приймає рішення в кулуарах не прокомунікувавши і не послухавши самих агровиробників.
Тому і маємо в результаті не ринок землі, а генератор випадкових чисел.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах