Про помилки НБУ, чи можна було б їх уникнути? Зараз НБУ став одразу двома “мішками з грошима”. З одного боку, значні залишки заборгованості за депозитними сертифікатами НБУ, з іншого боку — золото-валютні резерви майже $40 млрд, і це на фоні дефіциту ліквідності фінансів на потреби фронту. Нагадаю основний список питань до Нацбанку:
1) Зависока облікова ставка, що знекровлює і без того пригнічену ділову активність бізнесу.
2) Політика дорогих грошей, яка проводиться з середини липня 2022 року, призвела до того, що бюджет в формі прибутку НБУ недорахувався 25-35 млрд грн. Станом на липень 2023 року ситуація залишається без змін.
3) Висока ставка НБУ заблокувала можливість Мінфіну у 2022 році залучити через ОВДП 150-250 млрд грн на рік.
4) У 2022/2023 фінансовому році Уряд України датував НБУ на 19 млрд грн, через те, що в портфелі НБУ є ОВДП (загалом на 465 млрд грн), виплати по яким залежать від інфляції і ставки НБУ.
5) Викликає питання і ефективність управління ЗВР НБУ. Знаючи, що ФРС і ЄЦБ будуть піднімати ставки, НБУ у 2021-2022 рр. більшу частину ЗВР тримав в іноземних облігаціях з фіксованою ставкою, що призвело до зростання потенційних збитків.
6) Рівень валових ЗВР близько $40 млрд вказує на те, що гривню надмірно девальвували у 2022 році, насамперед не розраховуючи на валютні надходження від партнерів, в т.ч. у формі грантів.
Обговорюючи з колегами загадані помилки, з подивом дізнався, що всім цим помилкам є виправдання, що мовляв “ми ж тоді не знали”, ми зараз “над ситуацією”, а тоді було нічого незрозуміло… Насправді, ніяких виправдань бути не може. Винною в усьому є спаплюжена система контролю за роботою НБУ. Щоб не було ілюзій, я Вам опишу приблизно, як воно працювало, і як все мало б насправді працювати.
1) В будь-якій установі, яка спирається на аналітичні рішення, не тільки ухвалення, а і створення таких рішень має документуватись. При цьому, весь набір припущень при прогнозах має не тільки документуватись, але й пояснюватись. От, наприклад, головний експерт департаменту Х вважає, що валютні надходження у 2023 році складуть 65 млрд доларів. Звідки зараз береться цей умовний прогноз? Оцінюється, яким буде експорт товарів та послуг, якими будуть надходження по фінансовому рахунку, в т.ч. фінансової допомоги і т.д. Цей прогноз описується і документується. НБУ як установа точно не знає, якою буде допомога від партнерів, тож потрібна комунікація від МЗС, МО та інших установ. Але такої задокументованої комунікації, як правило, немає. Просто збирається купка джентльменів і кажуть: “от ми так вважаємо”. Якби система працювала як потрібно, а весь процес створення припущень був би задокументований, то на його перевірку і виявлення систематичних помилок можна було б відправити внутрішній аудит. В НБУ ж є тільки частина процесу контролю за прогнозами. Наприклад, після прийняття рішень по ставці, один з департаментів звітує про “обставини рішення” перед монетарним комітетом Ради НБУ. Звіт, як правило, супроводжується презентацією. Але контроль здійснювався тільки формально. Головою монетарного комітету Ради НБУ завжди були особи, які були ну в дуже добрих стосунках з профільним департаментом, і тому монетарний комітет Ради завжди був “згодний”. Втім, якщо підняти матеріали для цього комітету за 2021 рік і, думаю, за 2022 рік, то можна помітити, що в них є систематична недооцінка надходжень від західних партнерів. Але якщо на “друга” покладено функцію контролю, а аналітичний процес погано документується, то весь процес перетворюється на формальність. У підсумку зверніть увагу, що ще 29/07/2022 в УНІАН я писав “НБУ, в якого є мандат на підтримку стабільності національної валюти, варто було б не виходити за межі 33 грн за долар при ослабленні офіційного курсу”. В цьому ж повідомлені річної давнини було підняте питання про можливість надлишкових резервів і проблему викупу в ЗВР допомоги: “Але близько €30-50 млрд на рік можуть потрапляти на валютний ринок. НБУ зараз цей обсяг не враховує, але він не зможе викуповувати €30 млрд на рік без наслідків для фінансової системи”… У підсумку через рік, ЗВР становлять майже 40 млрд, попереду — перемога і відновлення економіки за рахунок репарацій. А тепер почитайте посилання на УНІАН річної давнини, що там написано? “Зараз обсяг готівки і безготівкової гривні на рахунках (грошовий агрегат М1) складає десь 1,2 трлн грн, €30 млрд при курсі 40 – це як раз і є 1,2 трлн грн на рік. І чим глибшою буде девальвація, тим більш проблемно у майбутньому буде освоїти ці компенсації на відновлення. Навіть якщо кошти з ринку йдуть до ЗВР НБУ, зростання впродовж року (через емісійний канал валютного ринку) готівкової та безготівкової гривні буде серйозним монетарним чинником інфляції”. Тобто вихвалянням чергового історичного рекорду по ЗВР ми не визнаємо, що надмірно девальвували гривню, недооцінили наших партнерів і взагалі не знаємо, що робити і як підготуватись до прийому 50 млрд грн на рік.
2) Тема відносин Уряду і НБУ взагалі вже набила оскому. А давайте почитаємо мій блог в ІА “Інтерфакс Україна” від 11/05/2022 року. “Центральний банк має бути присутнім на ринку облігацій Уряду. Питання тільки у формі та засобах реалізації такої присутності. Нагадаю, що ще до війни пропонував пожвавити операції НБУ на ринку ОВДП. По факту з нашими міжнародними партнерами було досягнуто кулуарну домовленість про розширення операцій НБУ на первинному та вторинному ринку ОВДП…”. Ідею відпрацювання алгоритму участі НБУ на ринку ОВДП я відстоював ще з 2019 року. НБУ та Уряд мали б мати узгодженні алгоритми, коли і по якій ціні викуповуються ОВДП та в яких обсягах. У підсумку з 2019 року проект так і не розпочали, а коли почалась війна, то за Указом Президента НБУ почав купувати військові ОВДП. Ставку по цим ОВДП прив’язали до ставки НБУ і тепер НБУ працює в режимі конфлікту інтересів, бо кожне рішення НБУ по ставці — це ще і рішення щодо того, скільки Уряд буде платити НБУ по ОВДП. Тобто Уряд просто «зґвалтували», бо такого, щоб інституція сама собі встановлювала ставку за депозитом або купон по облігаціям, немає в жодній країні. А причина такого стану справ як раз і полягає в тому, що алгоритм відносин Уряду і НБУ не був відпрацьований в мирний час, з 2019 року не вистачило часу. Тепер Уряд датуватиме НБУ з бюджету через високі відсотки, що і відбулось у 2022/2023 фінансовому році і відбудеться у 2023/2024 рр.
3) Про підвищення ставки НБУ я писав в блозі для УНІАН “Економіка vs політика. Чи треба зараз піднімати облікову ставку” 02/06/22. Спробуйте перечитати блог і 4-5 аргументів проти підвищення ставки, всі вони, спрацювали…
Як бачите, навіть в умовах війни можна орієнтуватись в ситуації, робити правильні висновки і прогнози, що не втратять актуальність і через рік. Проблема ж в тому, що написаним ніхто не скористався… Натомість політика НБУ продовжує обростати класичними рецептами в некласичній ситуації, а всі проблеми не дискутуються, а ховаються під неякісним PR, що в НБУ все добре. Насправді ж все не добре, оскільки шоу ідіотизму продовжується… Пригнічену війною ділову активність добивають високими ставками, продовжують доїти Уряд прямо під час війни, а здатність Мінфіну займати кошти через ОВДП обмежена. А головна проблема в тому, що НБУ не хоче змінюватись і як поганий танцюрист вишукує 150 причин, що чи хто йому заважає. Насправді ж, що заважає поганому танцюристу ми всі давно знаємо ))) Тож діагноз встановлено – потрібно діяти. Фото зроблено в туалеті НБУ ))) 08.05.2019 року, вміст мішків наглядово-інтимний. Після перемоги Зеленського у 2019 році, і розуміння що парламенту залишилось працювати недовго, шредери в НБУ працювали в три зміни, складати мішки в коридорах не було куди і тому відносили в чоловічій туалет, заходити в який ставало проблематично.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах