Світ намагається уникнути прямої конфронтації рф та НАТО
Оглядачі друкованих видань країн НАТО в один голос зітхають з полегшенням після того, як стало зрозуміло, що Альянс не реагуватиме на інцидент на сході Польщі як на російський ракетний удар, пише DW.
Коментуючи попередні результати розслідування у Польщі, де поблизу кордону з Україною внаслідок влучання ракети загинуло двоє осіб, американське видання Wall Street Journal вбачає загальне полегшення на Заході. Адже посадовці країн НАТО заявляють, що прямого ракетного удару з росії по території Альянсу, ймовірно, не було, а йдеться про падіння ракети української ППО або її уламків.
“Ніхто не хоче стати свідком того, як війна переросте у прямий конфлікт між НАТО і росією. Тому зрозуміло, що США і генсек НАТО Столтенберг намагаються вгамувати побоювання. Однак цей інцидент аж ніяк не може діяти заспокійливо, адже провина все одно лежить на росії”, — зазначає американське видання, нагадуючи, що росія регулярно завдає ударів по цілях поблизу польського кордону ракетами, які не відрізняються високою точністю. Отже, зазначає оглядач WSJ, повторення трагічного інциденту на території Альянсу — лише питання часу. “Цей інцидент — підстава для США надати Україні ракети ATACMS, які вже давно просить Київ, але щодо яких адміністрація Байдена досі вагалася. … Це було б сигналом для росії, тримати свою війну якомога далі від кордонів НАТО”, — зазначає впливова газета Нью-Йорка.
Зітхають з полегшенням і оглядачі по цей бік Атлантики. Зокрема, на шпальтах Süddeutsche Zeitung з Мюнхена читаємо:
“Країни НАТО, зокрема Польща, відреагували — і відреагували правильно. Не піддалися на емоційну балаканину, що стрімко набирала обертів, а констатували: йдеться про ймовірний хибний постріл української ППО, а не про прямий напад москви. Однак, не можна ігнорувати сам факт ескалації: сотню ракет, випущену росією по українських будинках, електростанціях, електропідстанціях. росія дедалі більше веде війну терористичними засобами, адже у військовому плані вона близька до поразки. Однак яким би непередбачуваним не був путін, можна припустити, що він аж ніяк незацікавлений у прямій конфронтації з НАТО”, — аналізує оглядач видання.
Також закликають з обережністю ставитися до швидких реакцій у соцмережах в умовах війни, зокрема, до емоційних закликів президента Зеленського.
“Проти нього путін здається нафталіновим злочинцем з минулого століття, який у розпачі брутально намагається зробити минуле майбутнім. Тим не менше, не треба забувати, що ця війна є і війною соцмереж, тож дещо з того, що ми чуємо з Києва, треба сприймати максимально спокійно. Це стосується і поспішних дискусій, які розгортаються ще до того, як у ситуації розібралися до кінця, і негайних закликів, які зрозумілі з позиції жертви нападу, але є вкрай небезпечними з точки зору Заходу”, — констатує оглядач Süddeutsche Zeitung.
Полегшення від того, що НАТО не вважає інцидент на східному кордоні Альянсу нападом росії, є лейтмотивом десятків коментарів на шпальтах німецької преси. Stuttgarter Zeitung пише: “Безпосередня реакція з боку НАТО, зокрема й потерпілої Польщі, була настільки спокійною і виваженою, наскільки цього можна лише було очікувати у такій вибухонебезпечній ситуації. Будь-які передчасні заклики до відплати у такий момент могли б підштовхнути світ до катастрофи. Будь-яка метушня і бездумство було б сприйняте москвою як слабкість. Без жодного сарказму інцидент з падінням ракети у Пшеводові можна вважати випробуванням на випадок серйозної ескалації”, — йдеться на шпальтах видання зі Штутгарта.
У тому самому ключі аргументує й автор італійської газети Corriere della Sera з Мілана: “Розв’язка у цій напруженій ситуації свідчить, що небезпека ескалації була належним чином врахована і що ситуація на цю мить під контролем. Це — хороша новина”.
Натомість у Латвії на інцидент на польсько-українському кордоні дивляться критичніше. Оглядач видання Neatkariga Rita Avize називає реакцію лідерів країн НАТО надто нерішучою, а їхні заяви про те, що вибухи на території Альянсу були трагічною випадковістю, лише відмовками.
“Достатньо було б дати москві зрозуміти, що “у потрібний момент” наша рука не здригнеться. Жителів сусідніх з росією країн дуже непокоїть невпевненість у тому, що у критичний момент знову не почнеться вся ця “координація думок”, “збір доказів” і намагання “сприяти деескалації”. Треба зрозуміти, що дії визначаються не якимись договорами, статтями чи ще якимись документами, а рішучістю дійових осіб та їхньою впевненістю у правильності своїх дій”, — нагадує латвійський оглядач.
Прямо протилежна позиція озвучена на шпальтах провладної угорської газети Magyar Nemzet. “Ця ситуація мала б стати застереженням для тих, хто виступає за постачання зброї Україні та санкції проти росії. Все це лише сприяє затягуванню війни. Не треба більше санкцій, які лише погіршують і без того нерайдужні економічні перспективи Європи. Натомість потрібне припинення вогню, а ще краще — мирні переговори. Такі переговори ніколи не бувають безболісними. Сторонам доводиться відмовлятись від багато чого: від територій, престижу, амбіцій”, — зазначає угорський оглядач.
Як писали раніше Investory News, санкції проти росії діють, але не так, як хотілось би.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах