Богдан Данилишин: Облікова ставка – 18%

Не найкраще рішення залишити облікову ставку на тому ж рівні 

14 березня Правління Національного банку України залишило облікову ставку на рівні 18%. На мій особистий експертний погляд рішення не є оптимальним. Поясню чому.

Перше. Споживча інфляція в Україні демонструє сталу знижувальну тенденцію. Так, показник інфляції в січні 2019 року – 1% у місячному вимірі й 9,2% у річному вимірі – практично відповідав траєкторії прогнозу НБУ. У лютому інфляція суттєво уповільнилась – споживчі ціни в порівнянні з січнем зросли на 0,5%. За даними Держстату, в річному вимірі (до лютого 2018 року) інфляція сповільнилася до 8,8%. Базовий індекс споживчих цін, тобто, інфляція, очищена від шоків адміністративного регулювання, у лютому знизилась з 8,7% до 7,7% річних. НБУ переглянув прогноз по інфляції на другий і третій квартал у бік зменшення. Отже, інфляційний тиск стає дедалі слабшим, інфляційні очікування не підвищуються.

Друге. Фактор зміцнення гривні, яке спостерігається, позитивно впливає на цінову динаміку. За період між двома рішеннями Правління НБУ стосовно облікової ставки (31 січня й 14 березня) офіційний курс гривні по відношенню до долара США зріс майже на 4,5%. Помітне сповільнення зростання цін на непродовольчі товари відбувається насамперед завдяки зміцненню обмінного курсу гривні – це позначилося на цінах імпортованих товарів та товарів зі значною імпортною складовою. Отже, потреба в надпривабливих ставках по фінансових інструментах в національній валюті задля стримання девальваційного тиску не така вже й велика.

Третє. За підсумками 2018 року питома вага банківських та інших позик як джерела капітальних інвестицій становила 6,7% (менше, ніж питома вага капінвестицій за рахунок коштів місцевих бюджетів й майже рівно питомій вазі капінвестицій за рахунок коштів населення на будівництво житла). Кредитування підприємств за минулий рік зросло лише на 3,8%. Відношення виданих банками кредитів підприємствам до ВВП знаходиться на рівні близько 30%, що набагато нижче, ніж, наприклад, в Польщі чи Туреччині (держави, з якими прийнято порівнювати Україну, наші важливі економічні партнери) Отже, поточні високі ставки за банківськими кредитами, що формуються у тому числі завдяки високому рівню облікової ставки, не сприяють серйозній активізації кредитування реального сектору економіки.

Четверте. Схоже, наслідки “кредитної дієти” вже відчуваються – економіка України починає потрохи гальмувати. Так, в січні поточного року зафіксовано падіння промислового виробництва на 3,3% (з корекцією на ефект календарних днів – на 2,9%), тоді як в січні минулого року було зафіксовано його зростання на 4,3%. У переробній промисловості в січні 2019 року проти відповідного періоду минулого року падіння становило 5,5%, у добувній промисловості й розробці кар’єрів – 1,6%. Отже, активізація банківського кредитування промислових підприємств – на часі. Серед факторів, які її стримують, доволі високі кредитні ставки.

П’яте. Ставки за державними цінними паперами та депозитними сертифікатами НБУ прямо пропорційно залежать від облікової ставки. Зниження ставок по ОВДП та депсертифікатам — шлях економії коштів держбюджету та підвищення прибутку Нацбанку (частина якого перераховується до держбюджету). Чи є у банків стимул кредитувати промислових виробників, коли можна без найменшого ризику вкласти гроші в державні цінні папери та депозитні сертифікати НБУ, та ще й з вельми привабливою прибутковістю? Навряд чи.

Шосте. Дії Нацбанку не в повній мірі корелюють із поточної політикою провідних Центробанків світу. Зокрема, ФРС США з 2015 року дев’ять разів підвищував облікову ставку, за цей період вона зросла з 0-0,25% до 2,25-2,5%. Про наміри подальшого підвищення ставки в 2019 році представники ФРС повідомляли наприкінці 2018 року, але 30 січня голова ФРС Дж.Пауелл виступив із заявою про те, що ймовірність зниження ставок тепер є такою, як і ймовірність їх підвищення. Разом із цим загальмовано процес зменшення балансу ФРС. Євроцентробанк також не спішить скорочувати свій баланс, незважаючи на обіцянки, які лунали минулоріч. Пом’якшує свою політику (через резервні вимоги) Народний банк Китаю. Отже, на тлі тенденцій до пом’якшення монетарної політики (ФРС та НБ КНР) або збереження її м’якою (ЄЦБ), Нацбанк України зберігає грошово-кредитну політику відносно жорсткою.

Коли я читав Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики НБУ щодо рівня облікової ставки (стосовно рішення, що було прийнято 31 січня), то мав певну надію на її зниження у березні — окремі члени Комітету акцентували увагу на потенційному позитивному впливі зниження облікової ставки на відновлення кредитування та скорочення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Економічна кон’юнктура давала підстави для зниження облікової ставки. Проте, й у березні зниження облікової ставки НБУ не відбулося. Вважаю, це не сприятиме підтримці економічного зростання. Думаю, настав час рухатися до того, щоб пріоритети в грошово-кредитній сфері більшою ніж зараз мірою співпадали з пріоритетами розвитку реального сектора економіки України.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram