Колишній головний економіст Азійського банку розвитку, професор фінансів та економіки Колумбійської школі бізнесу та Школи міжнародних та громадських відносин Колумбійського університету — про те, чи відіграє значну роль участь КНР у санкціях
З ескалацією конфлікту в Україні зростаючі заклики “посилити економічну блокаду Росії”, мабуть, можна зрозуміти. Але Китай, імовірніше, чинитиме їм опір, і подальші санкції — особливо в енергетичній сфері — не зашкодять лише Росії.
Тепер, коли західні держави запровадили радикальні економічні та фінансові санкції проти Росії після її вторгнення в Україну, багато хто ставить собі питання, чи не підірве неучасть Китаю їхню ефективність. Слід також поставити запитання, чи можуть багаті країни зробити більше для бідних людей у багатьох країнах, які матимуть побічні збитки від війни та санкцій.
Згідно з даними за 2019 рік (останній повний рік перед пандемією) Китай є найбільшим торговим партнером Росії, на частку якого припадає близько 14% російського експорту та 19% імпорту. Схоже, це говорить про те, що участь Китаю у санкціях може мати велике значення. Але два додаткові міркування суттєво уточнюють цей висновок.
По-перше, понад 60% російського експорту до Китаю — це сира нафта і нафтопродукти, які принаймні поки що не підпадають під дію санкцій Євросоюзу. Так, рішення Китаю приєднатися до режиму санкцій заблокує менш як 40% російського експорту в країну або менше ніж 6% всього російського експорту.
По-друге, торгівля Росії з Європою загалом значно перевищує її торгівлю з Китаєм. Наприклад, сукупний (до санкцій) експорт Росії лише до Нідерландів та Німеччини перевищив її експорт до Китаю. Це також говорить про те, що не слід переоцінювати потенційний внесок Китаю у загальну ефективність режиму санкцій.
Росія не може легко перенаправити свій європейський експорт до Китаю. Його основні статті експорту, нафта й газ, зіштовхнуться з обмеженнями як з точки зору пропускної спроможності трубопроводів, так і з точки зору переробних потужностей Китаю. Різке падіння курсу рубля могло б сприяти розвитку російського неенергетичного експорту до Китаю, але більш потужна виробнича база Китаю обмежує його потребу в такому імпорті.
Прихильникам дедалі жорсткіших санкцій також необхідно враховувати можливі вторинні економічні наслідки. Якщо Захід вирішить націлитись на енергетичний сектор Росії, а Китай замінить імпорт енергоносіїв із Росії імпортом із Близького Сходу чи інших регіонів, ціни на газ та електроенергію у США, Європі та інших країнах, імовірно, зростуть ще більше.
Хоча Китай цілком може відмовитися брати участь у західних санкціях проти Росії з геополітичних причин, важливу роль можуть відіграти економічні міркування. Оскільки його торгівля з Росією до пандемії була втричі більшою, ніж між США та Росією, і майже в сім разів більше, ніж між Сполученим Королівством та Росією, економічні витрати всеосяжних санкцій, зокрема щодо енергетики, будуть для Китаю значно вищі (і Німеччини), ніж для США чи Великої Британії.
Ці додаткові витрати можуть поставити під загрозу цільовий показник зростання ВВП Китаю (близько 5,5% у 2022 році) у той час, коли внутрішні демографічні фактори, посилення регулювання та геополітична напруженість у відносинах із Заходом вже чинять величезний знижувальний тиск на зростання.
Один зі способів спонукати Китай взяти участь у санкціях (і переконати інші країни, такі як Німеччина, припинити імпортувати російські енергоносії) — запропонувати США часткову фінансову компенсацію країнам, на які ляже непропорційно велика частка економічного тягаря. Але це не здається політично здійсненним в Америці.
Ще одним потенційним невеликим поштовхом для Китаю може стати резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, яка прямо закликає до повномасштабних економічних санкцій проти Росії. Генасамблея схвалювала такі резолюції у минулому, і постійні члени Ради Безпеки ООН (зокрема Росія та Китай) не можуть накласти на них вето. У зв’язку з цим нещодавня резолюція Генеральної Асамблеї, що підготовлена США та засуджує російське вторгнення, упустила можливість, не включивши рекомендацію щодо запровадження країнами-членами економічних санкцій проти Росії. Це б поставило нинішні західні санкції під прапор ООН.
Щоправда, великі країни, як і раніше, можуть ігнорувати резолюції ООН. Наприклад, щороку Генеральна Асамблея голосує, яка часто переважає більшістю голосів, за те, щоб вимагати, щоб США зняли економічну блокаду проти Куби. США ігнорують ці голоси й ніхто більше не може нічого зробити, щоб змінити ситуацію.
Можливо, саме такі резолюції ООН змусили США не посилатися на економічні санкції у своїй нещодавній резолюції щодо вторгнення Росії до України. Але інші країни, як Канада або Австралія, можуть це зробити. Враховуючи наполегливість Китаю в тому, що він підтримує світовий порядок, у центрі якого знаходиться ООН, а не США, це може відіграти принаймні деяку роль у впливі на простих китайців.
Розподільні наслідки повномасштабних санкцій можуть бути значними. Економічна блокада з максимальним тиском, яка призведе до зміни режиму в Росії чи іншим чином зупинить війну в Україні, — це одне. Санкції, які не досягають цих цілей і при цьому руйнують засоби для існування простих росіян, багато з яких виступають проти війни, — це зовсім інша річ.
Малозабезпечені росіяни, ймовірно, менш здатні впоратися з тягарем санкцій, ніж олігархи. Збільшивши витрати на газ і комунальні послуги, а також ціни на інші товари, санкції також створять труднощі для людей у багатьох інших країнах, які ще мають повністю оговтатися від втрати доходів, викликаної пандемією.
Разом з тим, як несамовиті сцени в Україні продовжують розгортатися, зростаючі заклики посилити економічну блокаду Росії зрозумілі. Зрештою, неучасть Китаю не матиме великого значення. Але несприятливі розподільні наслідки як війни, так і санкцій для бідняків у країнах реальні. Багаті країни повинні розглянути питання про надання фінансової допомоги тим людям у країнах, що розвиваються, у яких менше коштів, щоб упоратися з додатковими труднощами.
Джерело: Poject Syndicate
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах