Відповідно до даних Державної служби статистики України , Споживчі ціни у грудні зросли на 0,6% порівняно із листопадом 2021 року, в річному вимірі індекс інфляції знизився з 10,3% до 10,0%, оскільки минулорічна база порівняння була вищою (у грудні минулого року місячний темп інфляції становив 0,9%).
Немонетарні чинники продовжують формувати основний інфляційний тиск в Україні починаючи ще з жовтня 2020 року. Наразі на немонетарні чинники, що знаходяться поза межами впливу грошово-кредитної політики, припадає близько 2/3 загального зростання індексу інфляції.
• Враховуючи значне поширення імпортованих товарів в Україні та використання імпортних комплектуючих у виробництві, високий рівень інфляції у світі продовжує визначати посилення внутрішнього інфляційного тиску. Так, інфляція в США у листопаді 2021 р. досягла 6.8%, в ЄС у грудні прискорилася до 5,0%, у Великій Британії — до 5,1%, в Росії — до 8,4%, в Польщі — до 8,6%, в Білорусі — до 10,3%.
• Підвищення світових цін та внутрішніх тарифів суттєво підвищило витрати виробників на енергоносії. Зростання цін виробників промислової продукції, реалізованої в межах території України, за рік становило 69%, в т. ч. послуги електро-, газо- та теплопостачання подорожчали в 2,7 разу, вартість сирої нафти і природного газу — в 1,7 разу, кам’яного вугілля — в 1,5 рази. Здорожчання енергоносіїв для населення в першу чергу відобразилося на вартості утримання житла (послуги електропостачання подорожчали на 27%, газопостачання – на 16%), а також на цінах автомобільного палива (+27%) та послуг автоперевезення (+20%).
• Зростання світових цін на окремі сировинні сільськогосподарські товари вплинуло на вартість продуктів харчування у споживчому кошику українців. Зокрема, вартість цукру за рік зросла на 28%, соняшникової олії — 39%, яєць — 19%, хліба — 19%. Ціни реалізації сільськогосподарських товаровиробників в середньому за 2021 р. зросли на 40%.
• Через підвищення ставок акцизів вартість тютюнових виробів зросла за рік на 16%.
Вплив монетарної політики на інші складові індексу інфляції, сформовані чинниками попиту, залишається слабким через недосконалість монетарної трансмісії:
• Банківські депозити населення становлять лише 20% від приватних споживчих витрат, а процентні ставки за депозитами слабко реагують на зміну ключової процентної ставки. Реальний (скоригований на інфляцію) обсяг депозитів населення за рік скоротився, відображаючи обмеженість трансмісійного ефекту за даним каналом.
• Працюючі кредити становлять менше 15% ВВП і не відіграють суттєвої ролі в інвестиційних процесах у реальному секторі, де переважно використовуються власні кошти підприємств. Характерно, що попри підвищення процентних ставок обсяг кредитування продовжував зростати, що відображає слабкість трансмісійного ефекту монетарної політики за цим каналом.
• Водночас підвищення процентної ставки вплинуло на обмеження грошової пропозиції за каналом державних облігацій (близько 20% ВВП). У 2021 році Уряд зміг запозичити на внутрішньому ринку лише 75% від запланованих обсягів.
В той же час динаміка економічного відновлення в Україні суттєво загальмувалася, що знизило ефекти попиту на інфляційні процеси:
• Зростання ВВП України у 2021 році становитиме, за попередніми оцінками, 3,2%, що не компенсує падіння економічної активності у 2020 році (-4,0% за рік). Це також нижче відповідних показників у сусідніх країнах регіону Східної Європи. Лише 10,1% ВВП припадає на інвестиції.
• Відновлення промислового виробництва також відбувається в масштабах, менших за падіння 2020 року: за 11 місяців 2021р. приріст становив лише 1,3% проти падіння на 4,5% у 2020 році. При цьому, менше 2% капітальних інвестицій промислових підприємств здійснювалося за рахунок кредитів українських банків.
• Зростання реальних грошових доходів населення (заробітних плат, пенсій, інших грошових трансфертів) за 9 місяців 2021 р. становило лише 3% і не змогло компенсувати зростання витрат населення на товари та послуги першої необхідності. В результаті заощадження населення скоротилися на 88 млрд. грн (-2,4% ВВП). За даними МВФ в Україні купівельна спроможність доходів у розрахунку на 1 жителя залишається найнижчою в Європі.
Таким чином, в умовах, коли зростання споживчих цін генерується переважно немонетарними чинниками, а економічне відновлення залишається нестійким, політика центрального банку повинна відображати виважений компроміс між цілями цінової стабільності, фінансової стабільності та підтримки економічного зростання відповідно до Статті 6 Закону України “Про Національний банк України”. В свою чергу, подальший розвиток основних каналів монетарної трансмісії є необхідним для того, щоб імпульси монетарної політики могли ефективно впливати на інфляційні процеси.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах