Заступник голови Національної економічної консультативної ради Кореї, професор економіки Сеульського національного університету — про вихід більшості виробництв з “Піднебесної”, що стало на користь іншим країнам Азії
Викликане пандемією порушення глобальних ланцюжків постачань прискорило вихід виробництва з Китаю. Інші країни Азії, особливо Південна Корея і В’єтнам, можуть отримати вигоду з цієї тенденції й повинні зробити кроки для заохочення переселення і переорієнтації.
COVID-19 виявив безліч слабких місць транскордонних ланцюжків створення вартості. Колись вони були основою глобалізації, тепер вони асоціюються з уразливістю до збоїв.
Завдяки пандемії виробничо-збутові ланцюжки реконфігуруються з наголосом на стійкість. Водночас змінна роль Китаю у світовій економіці змушує компанії переглядати його як виробничий центр. Світова фабрика заново перетворилася на світового інвестора. Зростаюча цифровізація виробництва і тривала торгова напруженість зі Сполученими Штатами також сприяли виходу компаній з Китаю.
Ідуть фірми з різних країн і галузей. Американський виробник іграшок Hasbro закрив свій китайський завод на користь підприємств у В’єтнамі; Японський гігант електроніки Sony перевів операції до Таїланду; південнокорейський Cotton Club переносить виробництво на Філіппіни, в Камбоджу та Індонезію. Навіть китайські фірми виїжджають з країни в менш дорогі напрямки.
Ставки заробітної плати в Китаї більш ніж удвічі вищі, ніж у В’єтнамі, і майже на 70% нижче, ніж в Південній Кореї. Брак робочої сили також ускладнювало зниження виробничих витрат.
Більш того, жорстка конкуренція на китайському ринку з боку місцевих виробників зробила країну менш привабливою як виробничий центр. Десять років тому телефон Samsung Galaxy охоплював понад 20% китайського ринку; сьогодні його ринкова частка становить менш як 0,5%. З огляду на такі тенденції, Samsung вирішила перемістити всі свої виробничі потужності для кінцевих споживчих товарів за межі Китаю. Тепер компанія має тільки три заводи в Китаї, які виробляють проміжні деталі — напівпровідникові мікросхеми, акумулятори для електромобілів і багатошарові керамічні конденсатори, які стабілізують потік електрики в друкованих платах.
Південна Корея, зокрема, зробила кроки, щоб спонукати свої компанії повертати продукцію додому. За останнє десятиліття уряд Південної Кореї схвалив низку заходів, зокрема податкових пільг, субсидій та знижок на землю, щоб стимулювати переселення земель. У 2019-му країна внесла додаткові зміни до свого “U-turn act” (дослівно — акт повернення), застосувавши його до більш широкого кола галузей, зокрема підприємства, засновані на інформації та знаннях.
Ця політика в поєднанні із зовнішніми факторами сприяла неухильному зростанню числа південнокорейських компаній, які перенесли виробництво — з дев’яти у 2018 році до 16 у 2019 році й 21 у 2020 році. Фірми, що повернулися представляють різні групи галузей — електроніка, ювелірні вироби, автомобілі — і більшість з них переїжджають до Китаю.
Оцифровка виробництва стала ще одним фактором, що сприяє збільшенню повторного використання. Дедалі більше компаній виявляють, що має сенс будувати високо зацифровані “розумні фабрики” у своїх країнах і закривати старі виробничі лінії в Китаї. Наприклад, південнокорейська фірма з виробництва одягу G&G Enterprise побудувала нову повністю автоматизовану інтелектуальну фабрику на південному заході Кореї, що дозволило їй бути конкурентоспроможною за цінами й більш гнучкою в асортименті продукції — навіть у трудомісткому текстильному секторі.
Для компаній, які стикаються з проблемами цифрової трансформації, уряд Південної Кореї створив спеціальний механізм співпраці між державним і приватним секторами, щоб допомогти підприємствам перебудувати чи побудувати розумні фабрики.
Розширення цифровізації також представляється ефективним способом розв’язання проблеми збоїв у ланцюжку поставок. Наприклад, Hyundai Motors раніше передавала на аутсорсинг все виробництво джгутів проводів постачальникам у Китаї, але COVID-19 зупинив виробництво цього простого, але трудомісткого продукту. Завдяки програмі цифрової трансформації в Південній Кореї виробництво джгутів проводів Hyundai переосмислюється.
Для багатьох країн Південно-Східної Азії втрата Китаю — це їх придбання. Завдяки переміщенню і перерозподілу виробництва, члени Асоціації держав Південно-Східної Азії зафіксували найвищий в історії приплив прямих іноземних інвестицій в нові проекти у 2019 році. Хоча економічні наслідки пандемії знизили ці потоки у 2020 році, інтерес до регіону зберігається сильний. Майбутнє економічне зростання в країнах АСЕАН та їх здатність робити внесок у глобальні виробничо-збутові ланцюжки залежать від того, наскільки вони успішні в залученні фірм, які хочуть переїхати, особливо з Китаю. Урядам АСЕАН необхідно визнати це й скористатися можливістю.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах