Венчурний інвестор, засновник і керуючий партнер Фонду TA Ventures, президент Одеського міжнародного кінофестивалю — про інвестиції, інвесторів і work-life balancе
Про перші інвестиції
Наша перша інвестиція склала $25 тис. А зараз ми інвестуємо по $0,25-1 млн. Основний фокус нашого фонду — це Automotive Mobility і Digital Health. У нашому портфелі наразі 130 компаній. Вже зроблено 45 екзитів (виходів з проектів), з них 13 компаній списано (банкрути або технічні екзити, гроші за які ми не отримали).
Про прибутковість проектів
Зазвичай хороший економічний показник роботи — це 10х (оборотність інвестицій). Припустимо, ти вклав мільйон, а отримав 10 млн. Але таких цифр, на жаль, дуже мало. «Середня температура по лікарні» венчурного бізнесу — це 2-3х. І це вважається великим успіхом. З таким показником ми працюємо.
Зазвичай фонд створюється на 10 років, протягом п’ятьох з яких фонд інвестує, а в останні п’ять років очікуються екзити з тих проектів, в які були вкладені кошти. Одні продаються великому покупцеві, інші виходять на IPO, треті знаходять стратегічного інвестора.
Про інтерес венчурних інвесторів
Зараз інвестори намагаються максимально ефективно витрачати проінвестовані кошти. Відповідно, є очікування, що в найближчі п’ять років співвідношення компаній, які зробили екзит, і компаній-банкрутів буде значно відрізнятися від нинішнього 90 х 10 в американських фондах і 30 х 70 (або 50 х 50) — в європейських фондах.
В Україні ситуація особлива. Свого часу всі будували бізнеси на гроші друзів. За кожну копійку потрібно було «відповідати». Та й зараз капітал в Україні практично відсутній. Тому «мінус» у тому, що немає можливості залучити достатній капітал, аби створити масштабний проект — лідера в сфері. Ресурси треба вміти знаходити й залучати.
Про проблеми в українській венчурній системі
Найбільша проблема в Україні — відсутність грошей для підтримки українських підприємців. У кожній країні існують фонди, що підтримують підприємців. Є багато різних преференцій для проектів. Це прискорює процеси, пов’язані із залученням інвесторів. У нас йшлося про $10 млн, але зараз вони більше віртуальні, ніж реальні.
Друга проблема — нестача західної освіти в наших підприємців. Дуже важливо не боятися виїжджати за межі країни та вчитися. Адже, навіть створюючи проект в нашій країні, принципово важливо мати західні знання. Я отримала базову фінансову освіту в Україні, яка особливо нічому не навчила. Потім стажувалася у Відні, це вже було щось. Далі — Берклі, де дізналася більше. Також слухала різні курси, в тому числі у Стенфорді, де за чотири дні я зрозуміла більше, ніж тут за роки навчання. Тому не треба боятися їхати, хоча б на короткий період. Насамперед рекомендую США, якщо є така можливість. І їхати в різні акселератори, краще «топові». Але якщо там не приймають, рухатися в акселератори другого рівня, далі — локальні.
Найбільша проблема в Україні — відсутність грошей для підтримки українських підприємців. Друга проблема — нестача західної освіти в наших підприємців
Про критерії й етапи вибору проектів
Критерії відбору стартапів у всіх інвесторів практично однакові. Якщо зараз ми орієнтовані на сфери Automotive Mobility і Digital Health, відповідно, продукт має бути у фокусі цих двох основних напрямків. Хоча іноді ми можемо відійти від ключових напрямків і розглянути інші проекти.
Далі ми отримуємо весь стандартний пакет від проекту, щоб підготуватися до дзвінка, так званий фаундер-чек. Це інформація про фінансову модель і команду. Далі ми спілкуємось по скайпу, дуже детально. В ході цієї розмови одразу стає зрозумілим рівень знань теми засновниками. Професіоналізм команди дуже важливий на ранніх стадіях інвестування в проект, коли ти не зовсім в темі й можеш довіритися творцям. Перевіряємо іноді топ-менеджмент команди на предмет, шукав хтось роботу в процесі залучення грошей чи ні. Якщо шукають — це дуже поганий знак. Тому проводиться серйозна робота й оцінка команди.
Коли виконано цей етап роботи, здійснюється due diligence, виїзд до стартапу в офіс. Після цього етапу відпадає більше третини компаній. Коли ти бачиш команду на робочому місці, відчуваєш настрій в офісі, спілкуєшся з ключовими представниками стартапу, у тебе складається фінальне бачення, чи зможе ця команда зробити успішний проект.
Дуже важко абстрагуватися від того, що ти можеш зробити і що роблять інші. У цьому були помилки наших перших інвестицій. Тому зараз ми намагаємося працювати, абстрагуючись і не застосовуючи свої таланти і можливості на тих, хто лише починає свій шлях у бізнесі.
Є таке правило у венчурному бізнесі. Коли ти береш нового аналітика в компанію, п’ять років інвестуєш у нього. Тому що якщо у тебе ще не «замилене око», дуже складно обирати проекти, а у нас їх 2-3 тис. на рік. Причому ми не просто дивимося, а й спілкуємося з тими, які відповідають нашим критеріям.
Про співінвесторів
Ще одне принципове питання — знати, хто співінвестор у проектах. Є дуже складні інвестори, є корпоративні, в яких свої цілі. Це дуже тонкий лід.
Зараз з’явилася нова тема, коли формують групу з великої кількості невеликих інвесторів під одного великого інвестора, який буде контактною особою між проектом та інвесторами. Тож дуже рекомендую шукати модель лід-інвестора.
Ми на собі відчули, як важко, коли в проекті дуже багато інвесторів, які роками нічим не займаються, а потім в один момент з’являються і починають висловлювати свою думку з приводу і без. У нас був такий проект, досить цікавий і досить складний. Засукавши рукава разом зі ще одним великим інвестором, ми пройшли, як то кажуть, вогонь, воду й мідні труби. Але проект витягли.
Ми на собі відчули, як важко, коли в проекті дуже багато інвесторів, які роками нічим не займаються, а потім в один момент з’являються і починають висловлювати свою думку з приводу і без
Про ризики і невдачі
Коли інвестуєш на ранніх стадіях, існує стільки ризиків, що ти не замислюєшся, що щось може взагалі відбутися.
Найпростіші — це проблеми в команді. Найчастіше 50% «розлучень» у компанії відбувається через конфлікт засновників. І тут ти взагалі нічого не можеш зробити. Іноді такі ситуації призводять до банкрутства або закриття компанії.
Про вихід з проектів
Найчастіше ми виходимо з проектів повністю, оскільки хочеться допомогти та проінвестувати в більшу кількість стартапів. Але нас цікавить зовсім не кількість, а якість. До речі, згідно з останній рейтингом Crunchbase ми увійшли до Топ-10 найактивніших фондів-інвесторів в Європі — зайняли почесне 4-те місце. Це дуже приємно.
Зараз, як я вже казала, у нас 130 проектів, наступна мета — 150, 250, 300… Тому ми виходимо з проектів повністю. Але є фонди, які залишають собі якусь частину в проектах.
Найчастіше 50% «розлучень» у компанії відбувається через конфлікт засновників
Про work-life balancе
Нереально все встигати. Тому потрібно максимально чітко розставляти пріоритети. Я для себе взяла за правило дивитися в телефон три рази на день по 45-60 хвилин, хоча раніше була в ньому постійно. Зараз, якщо в мене є важливіші справи, я просто відкладаю телефон. У мене кілька проектів — фонд, фестиваль, кіноакадемія, необхідно розподіляти час для кожного з них у міру терміновості і важливості.
Про вчителів і книги
Як таких вчителів у мене немає — життя було хорошим учителем. Я рекомендую всім читати книги. Я сама багато читаю, кілька книг одночасно, пройшла курси зі швидкісного читання, які допомагають поглинати всю необхідну інформацію у великих обсягах.
Є люди, яких я глибоко поважаю. Слухаю різні, більше по моїй темі, підкасти. Наприклад, Ріда Хоффмана (співзасновник LinkedIn. — Ред.), Бена Горовіца (співзасновник венчурної компанії Andreessen Horowitz. — Ред). Тут я отримую багато цікавої інформації і відповідей на питання, яких шукаю. І, звичайно ж, читаю новини, пов’язані зі сферою діяльності.
Дуже подобається Ілон Маск. Особисто його поки не знаю, але сподіваюся, незабаром обов’язково познайомимося.
Про людські цінності
У людях я ціную чесність, ефективність і здатність креативно мислити.
Ми у соцмережах