Новини
7 Вересня 2021
665

Податки на нерівність: 130 країн хочуть зменшити прибуток великих корпорацій

У всьому світі зараз обговорюється питання збільшення податків на корпорації

Угода про мінімальний розмір такого податку, якого нещодавно досягли 130 держав, — тільки частина загальної тенденції, здатної призвести до помітної перебудови всієї податкової системи й структури державних доходів багатьох країн, пише Forbes.

Причин зростаючої уваги саме до корпоративного податку декілька. Це і політичні чинники, і технологічні, і нові результати наукових досліджень.

Сьогодні основні податки в розвинених країнах — це податки на працю (зокрема, внески до соціальних фондів) і споживання, які в рази перевищують податки на капітал. З останніх основний — податок на корпорації (поряд з податками на майно, спадщину, доходи від капіталу). Так, в країнах ОЕСР податки на працю становлять 17% ВВП, податки на товари та послуги — 11% ВВП, а податок на прибуток корпорацій — всього лише трохи понад 3% ВВП.

Корпоративні податки залишаються на відносно низьких рівнях з кількох причин. Перш за все, капітал — один з найбільш мобільних факторів виробництва, так що збільшення податків може призвести до його швидкого відтоку. Зрештою в окремих країнах і регіонах виникає спокуса знизити ставку податку і тим самим переманити капітал в інших юрисдикціях.

Проблема полягає в тому, пише видання, що, коли подібна спокуса є у всіх, це веде до гонки податкових пільг та інших умов сприяння, які в підсумку призводять до неефективно низького рівня податків в усіх конкуруючих країнах і регіонах. Крім того, це дозволяє великим мультинаціональним корпораціям знижувати податки внаслідок штучного перенесення прибутку між країнами, де вони працюють.

Дослідження, що вийшло влітку 2021 року, концентраційної групи економістів з Міністерства економіки та фінансів Італії показало, що корпорації дійсно активно використовують податковий арбітраж для збільшення свого прибутку. У сучасній економіці, де щобільшу роль відіграють нематеріальні активи, подібний арбітраж особливо поширений.

З іншого боку, на захист низьких корпоративних податків виступали й багато вчених-економістів. У 1970-1980-х роках вийшло кілька дуже важливих статей, зокрема роботи нобелівського лауреата Джозефа Стігліца, які підкреслювали, що податок на капітал веде до великих втрат в економіці, оскільки позбавляє людей стимулів до накопичень. Саме ці роботи послужили науковим обґрунтуванням істотного зниження податків на капітал у розвинених країнах, що почався в 1980-і роки.

Однак уже в XXI ст. з’явилася ціла низка нових досліджень, що показує, що високі податки на працю можуть викликати ще більші спотворення, ніж податок на капітал, тоді як низькі податки на капітал призводять до надмірного росту нерівності. При такому ширшому погляді на податкову систему аргументи на користь низьких податків на капітал виявляються менш переконливими.

Свою роль відіграє і політика: у багатьох розвинених країнах суспільство чекає від держави більш активної боротьби з нерівністю. Такий запит практично завжди формується після економічних криз, від яких насамперед страждають найменш забезпечені верстви населення. Так вже було після фінансової кризи 2008 року, і пандемія тільки посилила ці настрої.

Уряди шукають способи збільшити свої доходи, щоб більш активно перерозподіляти національне багатство від багатих до бідних, і підвищення податку на капітал стає одним з найбільш популярних рішень.

Ще одним важливим фактором податкової політики стають технологічні зміни. Зростаюча роботизація й автоматизація призводять до збільшення виробництва, при тому, що середня зарплата зростає не так стрімко (в основному в розвинених економіках). Частка капіталу в ВВП проти праці збільшується і, швидше за все, з урахуванням глобальних трендів буде рости й надалі. Внаслідок цього ми бачимо скорочення бази у податків на працю і її розширення у податків на капітал.

Особливу роль при цьому відіграють найбільші корпорації й, зокрема, технологічні гіганти з “великої п’ятірки” GAFAM (Google, Amazon, Facebook, Apple і Microsoft). Вони не тільки відіграють важливу роль у збільшенні ролі капіталу, якщо порівняти з працею, але й найбільш активно користуються податковим арбітражем між різними юрисдикціями.

Багато в чому через ці корпорації активізувалося обговорення мінімального корпоративного податку, а також ідеї переходу до стягування податків за місцем знаходження клієнтів і отримання прибутку компанії, а не за місцем її реєстрації.

Поєднання всіх цих факторів робить практично неминучим збільшення загального рівня оподаткування в економіці, і перш за все податків на корпорації як частини податків на капітал. Це в першу чергу торкнеться великих мультинаціональних корпорацій, особливо техногігантів із GAFAM. Уже зараз це корисно мати на увазі всім інвесторам.

Нагадаємо, з 1 вересня 2021 року громадяни України мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що належать їм і з яких не були сплачені податки та збори. Докладінше — за посиланням.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram