Юрій Корольчук: Суворі будні ринку електроенергії

Зміна клієнтом постачальника електроенергії та несплата боргів попередніх періодів

Новий ринок електроенергії з кожним днем охоплює все більше компаній України як споживачів електроенергії, так і виробників. Учасники ринку практично кожен день смакують нові історії як намагаються функціонувати підприємства в умовах ринку, де посилюється відповідальність насамперед за оплату спожитої електроенергії.

Найбільша проблема із якою стикаються усі постачальники електроенергії – це зміна клієнтом постачальника електроенергії та несплата боргів попередніх періодів. Не можна сказати, що ця проблема стосується виключно дрібних чи великих споживачів. Грати у «блондинку» («я не такая, я жду трамвая») або П’ятачка з «Вінні-Пуха»(«кажеться дождь начинается») – це улюблений стиль поведінки компаній, які часто банально використовують можливість піти від одного постачальника до іншого з метою не платити борги.

Водночас, такі випадки лише дискредитують саму ідею конкурентного ринку електроенергії. І навіть також стають поганим прикладом для інших сумлінних платників. Адже якщо Вася не платить, то Іван також не буде платити. І тут вже проблема буде виходити на рівень держави, оскільки буде зростати заборгованість в цілому енергоринку України.

І нехай – як би там не було, – можна було би зрозуміти таку логіку дій «прошлангувати» і не платити борги з боку малих компаній, які можуть «заникатися» і загубитися серед тисяч інших боржників. Але і великі компанії ігнорують умови закону про ринок електроенергії та фактично утверджують правило, яке приписують Ігорю Коломойському, що «только трусы платят по счетам».

Коли доводиться чути розповіді проблему неплатежів між компаніями постачальниками та іменитими промисловими гігантами чи то машинобудування, чи то агросектору, то спершу навіть не віриш у таке. Ну, думаєш, абсурд. Але потім коли бачиш документи, що підприємства змінюють постачальника електроенергії, не оплачують попередні борги і з чистою совістю споживають електроенергію далі. Закономірно, що між виробником і споживачем виникає конфлікт.

У мене в голові відразу народилася казка про новий ліберальний ринок електроенергії, яку можна розповідати дітям. Казка називається – про енергетичного колобка. «Я от бабушки ушел, я от дедушки ушел…» Але у випадку ринку електроенергії сюжет буде інший: «Я від одного постачальник утік, я від іншого постачальника утік…»

На ринку електроенергії показовою є історія боргу заводу «Енергомашспецсталь» перед компанією ДТЕК за спожиту електроенергію на суму 224 млн грн. Позиція попереднього постачальника полягає у тому, що борг за спожиту електроенергію є юридично задокументованим, а тому його потрібно оплатити. Водночас, позиція «Енергомашспецсталі» полягає у тому, що з 1 січня 2019 року завод почав купувати електроенергію в іншого постачальника. І тому тепер відносин із ДТЕК взагалі не має. Заради справедливості варто зазначити, що така позиція «Енергомашспецсталі» не до кінця щира. Завод фактично ігнорує норми закону і, схоже, робить вигляд, що нічого не знає про нові правила, коли борги не переходять до постачальників і не зникають. Їх, як і раніше, потрібно погасити перед попереднім постачальником. І, найцікавіше, що у новому ринку відключати споживача потрібно як за заявкою нового постачальника, так і за старі борги. В останні роки «Енергомашспецсталі» завжди вдавалося знаходити компромісну позицію по всіх виробничих питаннях і невелике питання боргів за електроенергію також можна було вирішити шляхом консенсусу.

Власне, правила ринку електроенергії діють для всіх учасників ринку України. І з реформою «енергоринку» відповідальність за дотримання правил лише посилилася.

Подібні випадки «небажання» сплачувати борги за електроенергію можуть призвести до дисбалансу усієї енергосистеми. Адже у такий спосіб руйнується ланцюжок зв’язку між усіма учасниками ринку «споживач – постачальник – ДП «Енергоринок» – генеруючі підприємства». Тому проблема боргів – це питання державного рівня. І держава, уряд повинні взяти під контроль схожу ситуацію і не допускати маніпуляцій з боку великих підприємств. Прикладом вирішення проблеми боргів перед запуском нового ринку стала історія міської адміністрації у Львові, яка погасила борги комунальних підприємств з місцевого бюджету.

Словом, показова історія про суворі будні ринку електроенергії. Місцями – повчальна, місцями – сумна. Але мораль її у тому, що борги все таки потрібно платити.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram