Хоча голоси учасників різноманітних опитувань майже рівномірно розділилися між підвищенням ставки та її утриманням на поточному рівні, НБУ вирішив залишити облікову ставку незмінною на рівні 7,5%, що співпало з нашими прогнозами.
Водночас НБУ оголосив про поступове згортання своїх антикризових монетарних заходів, тим самим зробивши монетарні умови трохи жорсткішими. Надалі, ми бачимо ризики наступної зміни ставки як зміщені в бік підвищення завдяки більш інфляційному глобальному середовищу та швидкому відновленню вітчизняної економіки.
НБУ не став реагувати ставкою на нещодавнє прискорення споживчої інфляції (до 9,5% р/р у травні), підкресливши у своїй комунікації переважання тимчасових факторів та відсутність ознак підвищення фундаментального інфляційного тиску понад очікуваний рівень. На додаток, НБУ вказав на все ще добре закріплені інфляційні очікування. Така позиція повністю збіглася з нашою оцінкою, тоді як близько половини респондентів в різних опитуваннях проголосували за додаткове підвищення ставки, переважно базуючись на поточних високих цифрах по інфляції.
Комунікація щодо майбутніх рішень залишилася дуже яструбиною та прямо зв’язала потенційне підвищення ставки із загрозами досягнення 5% цільової інфляції у 2022 році внаслідок посилення фундаментального інфляційного тиску та погіршення очікувань. Поки що НБУ вважає монетарні умови достатніми для зниження інфляції до цільового рівня наступного року, враховуючи очікувану нормалізацію світових цін на сировину та появу на ринку значного нового врожаю.
До того ж НБУ оголосив про своє рішення поступово згортати екстрені заходи з підтримки банків, запроваджені у відповідь на коронакризу, такі як довгострокове рефінансування та процентні свопи. Так, із 1 липня 2021 року граничні строки кредитів довгострокового рефінансування скоротяться з 5 до 3 років. Також будуть обмежені обсяги аукціонів: із липня – до 5 млрд грн, із серпня – до 4 млрд грн, із вересня – до 3 млрд грн. Водночас періодичність аукціонів своп процентної ставки з 1 липня зменшиться з двох до одного разу на місяць, а гранична строковість – із 5 до 3 років. За відсутності суттєвих шоків на фінансових ринках застосування довгострокового рефінансування та процентного свопу буде припинено з 1 жовтня 2021 року.
Ми вважаємо такі рішення НБУ збалансованими та виправданими. НБУ почав підвищувати ставку раніше і сильніше, ніж багато інших центральних банків країн, що розвиваються. І попередні й завчасні підвищення ставки вже сприяли припливу портфельних інвестицій у країну та зміцнення обмінного курсу. Навряд чи наразі потрібен додатковий стимул за цим каналом монетарної трансмісії з боку центробанку. Імовірніше, НБУ може дозволити курсу більш посилюватися, лише маржинально згладжуючи динаміку курсу за допомогою інтервенцій.
Крім того, реакція банківських ставок на попередні підвищення облікової ставки була досить млявою. Певна річ, існує потенціал для збільшення насамперед депозитних ставок і без подальшого підвищення ставки НБУ. Ми вважаємо, що згортання антикризових заходів є більш дієвим механізмом у поточних умовах. Особливо враховуючи “кризовий характер” цих монетарних інструментів та їхній викривлюючий вплив на монетарну систему.
Заглядаючи в майбутнє, ми розділяємо яструбине бачення НБУ, вважаючи додаткові підвищення ставки більш ймовірними, ніж розворот до циклу пом’якшення. Однак потенційне підвищення ставки в майбутньому буде пов’язано не стільки з перенесенням на внутрішні ціни поточного зростання світових цін на окремі продовольчі товари та енергоносії, скільки з посиленням фундаментального інфляційного тиску в результаті більш стрімкого відновлення економіки після зимово-весняних карантинів. Але для цього НБУ має отримати більш вагомі сигнали з реального сектору та ринку праці, ніж підвищення цін на соняшникову олію та впровадження річних тарифів на природний газ.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах