Кейс про роялі. Свого часу ця ситуація сильно змінила моє ставлення до роботи і підштовхнула до того, щоб почати власну справу.
Тоді я чітко зрозумів, що навіть важко працюючи 24/7, великих грошей можна так ніколи і не побачити. Потрібна команда і потрібно з розумом підходити до будь-якої праці.
Коли мені було 20 років я приїхав в Санкт-Петербург, оскільки вже мав професію зварювальника, влаштувався простим робітником на будівництво. Заробляв по 100 рублів на місяць. Грошей, звичайно, не вистачало.
Тоді мій брат запропонував мені підробіток — на вихідних можна було влаштуватись вантажником в компанію, яка займалась перевезенням вантажів. Переважно це були не надто важкі меблі, клієнти залишали хороші чайові, в день можна було заробити до 7 рублів додатково. На походи в кіно та розваги вистачало. Загалом, підробіток був непоганий.
Та я ніколи не забуду день, коли нам з партнером випало доставляти 100 кілограмові роялі з магазину музичних інструментів. Роялі можна було підіймати тільки вдвох і тільки по сходах. За день ми доставили 7 таких роялів. Втомились надзвичайно, а коли розділили чайові, то зрозуміли, що кожному дісталось по 4 рублі.
Сил їхати на атвобусі додому вже не було, я зупинив таксі і коли таксист сказав, що вартість поїздки складатиме 3,20 рублі — я віддав йому всі зароблені гроші. Я був дуже вдячний за такий важливий досвід та життєвий урок.
Буквально через тиждень я створив свою першу будівельну бригаду, з якої почалась моя історія підприємництва.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах