Investory News також підготували добірку надзвичайних “велетнів” світу
Високі будівлі мають ключове значення для підвищення якості життя зі зростанням міського населення у світі, однак міста не повинні захоплюватися хмарочосами, а повинні готуватися до горизонтальної експансії із поступовим прибуттям емігрантів, слідує з дослідження Світового банку.
Забудова міст у всьому світі зросла на 30% у період між 1990 і 2015 роками, коли нові будівлі охоплювали площу приблизно розміром зі Шрі-Ланку, йдеться у звіті банку, який базується на аналізі супутникових даних для майже 10 тис. міст.
У бідних країнах близько 90% нових будівель з’явились на околицях міст, розширюючи їх межі горизонтально, тоді як у багатих країнах близько 35% побудовані на порожніх ділянках у міських центрах.
Такі висновки суперечать основним напрямкам містобудування останніми роками, які полягали у створенні компактних міст, що мали будуватися вгору.
Але співавтор звіту провідний міський економіст Світового банку Сомік Лалл заявив, що, хоча високі будівлі та міста з великою щільністю приносять користь, таку модель слід адаптувати до місцевих умов.
“Одержимість повинна полягати не в будівництві хмарочосів, а в пристрасті до будівництва придатних для життя міст”, — зазначив Лалл.
Чи зростають міські вузли вертикально, горизонтально чи в межах існуючих просторів, пов’язано з економічним попитом.
Очікуючи, що до 2050 року близько 70% світового населення житимуть у міських районах, проти 55% на даний час, міста повинні враховувати всі три типи розвитку, або ж матимуть ризик неконтрольованого розростання, перенаселення та затори.
Згідно з повідомленням, міста з низьким рівнем доходу мають тенденцію виглядати як “млинці”, розростаючись в ширину та довжину, оскільки нові жителі скупчуються у мало забудованих кварталах або поселяються на околицях, де земля дешевша.
Як показало дослідження, зі зростанням доходів зростають і будівлі, багатші міста набувають форми “пірамід”.
Міста у формі піраміди, як правило, більш придатні для життя — дозволяють мешканцям насолоджуватися більшою площею приміщення в щільному середовищі — і продуктивніші, оскільки менша відстань між робочими місцями та працівниками підвищує продуктивність праці.
Вони також кращі для навколишнього середовища, оскільки периферія, що розростається, зазіхає на навколишні природні території й часто не має належних транспортних зв’язків, підживлює рух і забруднення.
“Якщо ними добре управляти, міста, які набувають більш пірамідальної форми, можуть дати поштовх для прискорення сталого розвитку, виводячи людей з машин, скорочуючи час поїздок на роботу та з роботи, обмежуючи викиди парникових газів”, — сказав Лалл.
Однак міста не можуть перестрибнути з “млинця” у “піраміду” лише відповідно до норм планування, оскільки новозбудовані центральні багатоповерхівки ризикують залишитися вакантними, якщо люди не можуть дозволити собі в них жити, заявили дослідники Світового банку.
Зокрема, для міст, що розвиваються, життєво важливо підготуватися до горизонтального розширення, побудувати транспортні сполучення та базову інфраструктуру, щоб забезпечити умови для проживання на околицях та закласти основу для майбутнього розвитку.
“Пандемія COVID-19 висвітлила наслідки життя і смерті переповнених районів, які погано обладнані для стримування поширення хвороб”, — розповів віцепрезидент банку з питань сталого розвитку Юрген Фогеле.
Оскільки країни повільно виходять із пандемії, планування кращого міського майбутнього вимагає розуміння сил, які сформували міста, в яких ми сьогодні мешкаємо.
Пропонуємо вам добірку найнезвичайніших хмарочосів світу, яку обрала редакція. Як відомо, першим хмарочосом у світі стала будівля страхової компанії Home Insurance Building в Чикаго, побудований у 1884-1885 роках. “Батько хмарочосів” складався з десяти поверхів, а його висота становила 42 м.
За сьогоднішніми мірками Home Insurance Building можна було б вважати чи не клубним будинком, але в ті часи будівля стала найвищим офісом у світі. Архітектор Вільям Лебарон Дженні був першим, хто використав сталевий каркас, що підтримує стіни й величезну вагу будівлі. Зовні вона викладена цеглою.
Згодом цю техніку назвали “чиказький скелет”. Будівлю знесли у 1931 році, а на його місці побудували нову висотку — Field Building.
Першим за незвичайністю форми став Flatiron Building (“будинок-праска”) в Нью-Йорку, побудований у 1902 році. Висота становить 82 м, ширина його північного фасаду — лише 2 м. На відміну від сучасних хмарочосів, де замовник хоче побачити нестандартну форму, модель “праски” стала вимушеним рішенням — ділянка землі була розташована на розі двох вулиць і занадто звужувалася. Будівля не дуже подобалося сучасникам: Герберт Уеллс називав її “величезною незавершеністю”.
Aldar headquarters building — круглий хмарочос, в якому знаходиться штаб-квартира будівельної фірми AlDar. Його спроєктувала ліванська компанія MZ Architects у 2010 році. У будівлі інноваційний дизайн: у формі кола, вона складається з двох опуклих фасадів, які з’єднані вузькою смугою вдавленого скління.
Перед архітектором Марваном Згейбом стояло непросте завдання: побудувати хмарочос на березі моря і вписати його в загальну архітектурну концепцію узбережжя. Щоб досягти цієї мети, Згейб обрав природну форму черепашки, яка нагадує про морську спадщину Абу-Дабі. Для того, щоб такий будинок міцно стояв на землі, застосовано принцип золотого перетину.
Хоча в ньому лише 23 поверхи, завдяки формі будівля має ту ж площу, що й 40-поверхова вежа. Завдяки розташуванню в скляних фасадах зображаються і захід сонця, і його схід. З вікон відкриваються види на Перську затоку і на все насичене життя узбережжя.
Проєкт удостоївся різних нагород, зокрема й звання “Кращий футуристичний дизайн” на конференції BEX у Валенсії у 2008 році, а також посів друге місце за стандартами енергоефективності LEED.
Aqua Tower — яскравий приклад розв’язання проблеми естетики висотних будівель. Воно було побудовано у 2006-2009 роках за проектом Studio Gang Architects і Джинн Ганг, висота споруди становить 262 м, в ньому 87 поверхів. Створюючи фасад хмарочоса, архітектор надихався природою й особливостями рельєфу району Великих озер. Там часто можна зустріти виходи вапняку на поверхню, образ яких і став основою проекту.
Хвилеподібний дизайн фасаду зроблений балконами. Кожен з них унікальний за розміром, формою й виступом. При погляді здалеку фасади хмарочоса нагадують про невеликі хвилі на водній поверхні. Вигнуті білі бетонні балкони та кольорове скло створюють враження води, що каскадом тече стінами будівлі.
Незаперечний плюс такого рішення ще й в тому, що воно максимально екологічне. У матеріалах не використовувалося дзеркальне скло, про яке часто розбиваються птиці, коли не можуть відрізнити тверду поверхню від звичайного простору.
Балкони знаходяться на різних рівнях і мають різний профіль — через це знижується вітрове навантаження на будівлю. Кожен балкон створює тінь у квартирі або номері, який знаходиться під ним, і захищає від попадання прямих сонячних променів. Продуманий підхід і до використання дощової води: вона накопичується в спеціальних резервуарах і може виробляти електроенергію.
У будівлі поверхи з 1-го по 18-й — готель, з 19-го — житлові квартири та пентхауси, в ньому також є підземний паркінг, а на даху знаходиться один із найбільших “висячих садів” у Чикаго, басейн і зона відпочинку.
І як не згадати про Бурдж-Халіфа — серце ділового центру в Дубаї. Його висота становить 828 м, і це найвищий будинок у світі.
Спочатку хмарочос називався Бурдж-Дубай, але був перейменований на честь правителя Абу-Дабі й президента ОАЕ Халіфи бен Заїда Але Нахайяна. Вежу офіційно відкрили 4 січня 2010 року, хоча дизайн інтер’єрів в той час ще не був завершений. На будівництво хмарочоса пішло шість років.
Бурдж-Халіфа — багатофункціональний хмарочос з комерційними, житловими й готельними приміщеннями. Проект розроблений чиказькою архітектурною фірмою Skidmore, Owings & Merrill. Під час зведення її можлива висота залишалася таємницею, щоб ніхто не запустив проєкт ще вище. На момент завершення будівництва хмарочос мав вісім світових рекордів, зокрема рекорди з висоти будівлі, найбільшій відстані переміщення ліфта і найвищого житлового поверху.
У будівлі є три різних входи — в готель Armani, дизайн якого розробив Джорджо Армані, в апартаменти й в офіси. Дизайн вежі відсилає до ісламської архітектури, наприклад до вигляду Великої мечеті Самарри. Y-образна тристороння геометрія статі призначена для оптимізації житлового й готельного просторів. Опорне центральне ядро та крила використовуються для підтримки висоти будівлі.
Структура також має систему облицювання, яка призначена для того, щоб витримувати спекотні літні температури Дубая. Спеціально для цього хмарочоса була розроблена марка бетону, який спокійно витримує температуру близько +50 °C, його укладали тільки ночами й додавали в розчин лід.
Хмарочос 30 St Mary Axe побудований для комерційних цілей в головному фінансовому районі Лондона. У ньому 41 поверх, а висота становить 180 м. Його конструкція виконана у формі сітчастої оболонки з центральною опорною підставою. З верхніх поверхів, де є бари й ресторани, відкривається панорамний вид на місто, а саму будівлю займає штаб-квартира компанії Swiss Re.
Відома робота архітектора Нормана Фостера — сучасний символ Лондона. Побудований у 2001-2004 роках на місці Балтійської біржі, яка була пошкоджена внаслідок теракту у 1992 році. Хмарочос став пізнаваною пам’яткою й одним із найвідоміших зразків сучасної архітектури міста.
Багатофункціональний хмарочос в Шанхаї — один із найвищих у світі. Він розташований в районі Пудун, поруч з 88-поверховою вежею Цзінь Мао. У будівлі 101 поверх, і вона досягає висоти 492 м. Хмарочос відкритий у 2008 році після 11 років будівництва.
Шанхайський всесвітній фінансовий центр нагадує гігантську квадратну колону, в якій дві сторони скошені з протилежних кутів і поступово звужуються один до одного, поки не утворюють вузький прямокутник.
Особливий елемент дизайну — великий отвір у формі трапеції у верхній частині вежі, який знижує вітрове навантаження. Крім того, два демпферних блоки, встановлені на рівні 90-го поверху й кожен з 150-тонною противагою, зменшує розгойдування вежі від бокового вітру. Будівля спроєктована так, щоб протистояти землетрусам і сильним тайфунам.
Будівництво почалося у 1997 році. Однак через фінансову кризу в Азії наприкінці 1990-х роботи були припинені. Встигли завершити фундамент і побудувати унікальну конструкцію з товстої бетонної подушки та приблизно 2,2 тис. сталевих труб, вбитих у землю.
Роботи поновилися у 2003 році, а структурний каркас завершено у 2007-му. Близько 70 поверхів вежі відведені під офісні приміщення, 14 поверхів над діловою частиною — готель. Внизу розташовані приміщення для заходів, ресторан і торгові зони, а на 94-му, 97-му і 100-му поверхах — оглядові майданчики.
Джерела: Thomson Reuters Foundation, відкриті дані
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах