Сьогодні інвестори дедалі більше орієнтуються не на основні засади управління фінансами та економічні закони, а на емоції та “космічні” обіцянки
Відверто кажучи, я ніколи не розумів ажіотажу довкола космосу. Коли в дитячому садочку всі казали, що хочуть стати президентом чи космонавтом, я тихо сидів, соромлячись свого бажання стати вчителем. Звичайно, згодом наші мрії змінилися, і я — студент третього курсу факультету бізнесу — як і більшість моїх однолітків, не знаю, ким саме хочу стати. Я впевнений лише в тому, що й досі не хочу бути космонавтом.
Однак тим, хто зацікавлений у космічних подорожах, ринок праці відкриває великі перспективи. Наближається епоха подорожей у космос, і ми живемо в ній завдяки розвитку комерційних гравців, як-от SpaceX, BlueOrigin та багато їхніх конкурентів — менших, але з грандіозними ідеями та стартовим фінансуванням від NASA.
А після нещодавньої висадки марсоходу Perseverance на Марс та розробки сучасної місії NASA на Місяці — проєкту Artemis — їм доступні державні контракти на мільярди доларів. Це вказує на перспективне майбутнє для авіакосмічних інженерів, які прагнуть проявити себе в таких компаніях, як Lockheed Martin чи Boeing. Ажіотаж навіть поширився на військових, бо неодноразові заклики до “наступного класу космонавтів” стали дедалі частішими.
А ви знаєте, що де ажіотаж — там і гроші, а де гроші — там інвестори з Волл-стріт, готові їх вкладати.
Наприклад, Virgin Galactic. Компанія заснована 2004 року як продовження Virgin Group британського мільярдера Річарда Бренсона. Її мета — реалізувати довгоочікувану фантазію споживачів космічних подорожей. Спочатку в компанії передбачали, що ввійдуть в історію 2009 року, беручи клієнтів у космічні польоти. Однак Virgin Galactic не досягла успіху у своїй місії. На заваді стало кілька провальних космічних польотів, попри неодноразові оптимістично налаштовані прогнози Бренсона. Натомість вони проявили себе, коли стали першою публічною космічною компанією, об’єднавшись з компанією спеціального призначення, яку зазвичай називають SPAC.
Єдина мета SPAC — залучити капітал через першочергову публічну пропозицію, щоб придбати вже зареєстровану компанію. Після придбання SPAC стає представником компанії на фондовому ринку. З 2019 року Virgin Galactic Holdings Incorporated пройшла довгий та важкий шлях, переживши падіння акцій з $14,21 до їхнього піка $62,80 за штуку за 2020-й.
Ціна на акції постійно знижувалась із середини лютого, коли компанія заявила про збитки у II і III кварталах 2020 року. Крім цього, графік роботи затримала пандемія: попри випуск нового блискучого космічного корабля, вони заборонили всі випробувальні польоти до травня. Зараз аналітики очікують, що компанія заявить про збитки на акцію в I кварталі 2021 року та річний дохід на рівні $1,8 млн, що проти оцінки компанії в $6,85 млрд у найкращому разі розчаровує.
Водночас аналітики припускають, що прибуток компанії збільшиться у 30 разів до кінця року, досягнувши $20,7 млн, але це все одно недостатньо, щоб виправдати їхню космічну вартість. Тому прогнози аналітиків — головна проблема, оскільки, нагадую, ця компанія ніколи не отримувала прибутку. Їхні теперішні можливості також не вказують на те, що вони зможуть коли-небудь здійснити комерційний політ у космос або отримати великі державні замовлення.
Така проблема не лише з Virgin Galactic. Системна похибка ринкової економіки сьогодні полягає в одній ключовій деталі: інвестори зазвичай не є вченими чи інженерами.
Отже, є велика інформаційна прогалина, яка підштовхує комерційні космічні компанії робити сміливі, нереалістичні прогнози та звинувачувати науковців у тому, що вони не можуть досягти своїх нереалістичних фінансових цілей, навіть якщо проблема не в науці, а в поганому управлінні. Потім інвестори не можуть знайти справжнє джерело проблеми через інформаційний захист, яким SPAC забезпечує такі компанії. Тому ціни на їхні акції та оцінки далі зростають, попри неефективний менеджмент і ненадійні (якщо не шахрайські) наукові дані.
Інвестори сьогодні досягли точки ринкової невпевненості, коли, замість того щоб орієнтуватися на основні засади управління фінансами й економічні закони, вони зважають на емоції та обіцянки, яких наразі стало значно більше через витрати Конгресу США на стимулювання економіки під час пандемії. Однак є надія, що коли Конгрес перестане витрачати на це гроші, як студент коледжу в Ragstock за день до Гелловіну, то ринок нарешті збалансується. Утім, імовірно, це створить великі проблеми для інвесторів, наприклад, пенсійних фондів. І мене вкрай обурює, що потрясіння, спричинені інвесторами з Волл-стріт, можуть одного разу вдарити по людях із Мейн-стріт.
Хоча стоп! А раптом у землян усе ж таки вийде створити ефективний фондовий ринок на місячній колонії Ілона Маска?
Джерело: The Michigan Daily
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах