Технологію використовуватимуть для життєзабезпечення астронавтів і виробництва ракетного палива
Шестиколісний робот Perseverance вперше перетворив вуглекислий газ з марсіанської атмосфери у кисень за допомогою пристрою розміром з тостер. Це сталося 20 квітня, на 60-й день перебування робота на Марсі, повідомляє NASA.
Вперше використана технологія під назвою “Експеримент з використання ресурсів кисню на Марсі” (MOXIE) може прокласти шлях до зберігання кисню й використанні його для астронавтів на поверхні планети та як палива для ракет під час польотів.
Як зазначив Джим Рейтер, заступник адміністратора управління космічних технологій (STMD) NASA, це критично важливий крок. “Майбутні дослідники залежатимуть від виробництва палива на Марсі, щоб повернутися додому”, — наголосив він.
Кисень вдалося отримати завдяки експериментальному інструменту MOXIE розміром з тостер на борту марсохода. Після двогодинної підготовки прилад зумів виробити кисень зі швидкістю 6 г/год. Після години роботи — 5,4 г. Цього достатньо для життєзабезпечення астронавта протягом 10 хв.
За словами головного дослідника MOXIE Майкла Хехта з обсерваторії Массачусетського технологічного інституту, астронавтам на рік перебування на Марсі потрібна буде одна метрична тонна кисню, а для зльоту ракети з чотирма астронавтами на борту з поверхні Марса — 25 т кисню та 7 т ракетного палива.
“Транспортування 25 т кисню з Землі на Марс — дороге задоволення, а транспортування однотонного кисневого конвертера, могутнішого нащадка MOXIE, який міг би зробити ці 25 т, буде набагато економічним рішенням”, — йдеться у повідомленні.
Розрахункова швидкість вилучення кисню — до 10 г/год. Прилад добуватиме кисень принаймні ще дев’ять разів протягом марсіанського року (майже два роки на Землі). Цикли виробництва кисню проходитимуть у три етапи. На першому — перевірятимуться функції приладу, на другому — його запускатимуть у різних атмосферних умовах за часом доби та року. На третьому етапі випробовуватимуться нові режими роботи.
Місія Perseverance (висадився на Марсі 18 лютого) — це астробіологія, зокрема пошук ознак давнього мікробного життя. Марсохід досліджуватиме геологію планети та клімат минулого, прокладе шлях для дослідження планети людиною й стане першою місією зі збору та зберігання марсіанських порід і реголіту (битого каменю й пилу).
Наступні місії NASA у співпраці з Європейським космічним агентством відправлять космічні апарати на Марс, щоб забрати ці зразки з поверхні планети та повернути їх на Землю для поглибленого аналізу.
Нагадаємо, влітку минулого року Китай запустив свою першу міжпланетну станцію на Червону планету з метою вивчення можливостей для її потенційної колонізації людиною.
У листопаді 2020-го Україна підписала договір з NASA про спільне дослідження Місяця та Марса. В агентстві стверджують, що у нас є всі науково-технічні можливості та досвід, які дозволяють бути партнером.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах