Потяги на магнітній левітації, мультикоптери та космічні кораблі — вже зараз проєкти активно тестуються
Вакуумні потяги Hyperloop
Hyperloоp — проєкт вакуумного потяга, запропонований у 2013 році Ілона Маском. До кінця не реалізований, однак спроби Маска домогтися дозволу глав багатьох держав на використання цих поїздів досі тривають, повідомляє Hightech.
На сьогодні побудовані випробувальні полігони у Хоторні (компанія SpaceX, довжина траси 1,5 км) і Лас-Вегасі (компанія Virgin Hyperloop One, довжина 0,5 км). Зводиться також полігон у Тулузі (компанія HyperloopTT, ділянки довжиною 1,3 км).
Максимальна досягнута на випробуваннях швидкість близько 450-460 км/год. Абсолютні рекорди швидкості (457 і 463 км/год) були встановлені 22 липня у 2018 і 2019 роках студентською командою WARR Hyperloop з Мюнхенського технічного університету, переможницею усіх трьох змагань Hyperloop pod competition.
До теперішнього моменту не побудовано жодної траси Hyperloop, де капсулу можна було б приводити до руху методом електромагнітної катапульти, як у класичній концепції вакуумного потяга.
Тому учасники змагань повинні були створювати саморушні капсули на електричних двигунах. 70-кілограмова капсула команди з Мюнхена оснащена вісьмома електромоторами сумарною потужністю 240 кВт.
Hyperloop — альтернатива проєкту швидкісної залізниці, яку американська влада будує між Сан-Франциско та Лос-Анджелесом. На реалізацію планується витратити близько $70 млрд. Маск же впевнений, що його концепт вимагає всього $7,5 млрд.
Щоправда, він зізнався, що поки не готовий братися за Hyperloop — весь його час віднімають SpaceX і Tesla. Однак він сподівається, що за реалізацію проєкту візьметься хто-небудь інший, а він, своєю чергою, обіцяє всіляку підтримку, зокрема фінансову.
Потяг на магнітній левітації
У Китаї розробили прототип потяга, який здатний пересуватися зі швидкістю 620 км/год. Причому вже зараз фахівці намагаються прискорити його до 800 км/год.
Прототип швидкого потяга розробили вчені Південно-західного університету Цзяотун. Транспорт побудований на базі технології магнітної левітації, яка як зазначають джерела, доступніша й ефективніше. Досягається це завдяки експлуатації рідкого азоту, водночас як у маглева (потяг на магнітній подушці) застосовується рідкий гелій, який вимагає підтримки певної температури.
До переваг нового потяга також відносять здатність левітувати одразу, не чекаючи досягнення певної швидкості. Однак новинка не позбавлена недоліків — потяг працює дуже шумно, що за таких швидкостей складно побороти.
Мультикоптер E-Volo
Volocopter — серія електричних пілотованих вертольотів-мультикоптерів надлегкого класу, що розробляються компанією E-volo з Німеччини. Для управління Volocopter, на відміну від звичайних вертольотів, не потрібно таких механічних пристроїв, як автомат перекосу, змінюваний крок гвинта, хвостовий гвинт і кермо напряму.
Гвинти нерухомо закріплені на осях електродвигунів. Зміна висоти польоту, поворот і горизонтальний рух забезпечується виключно внаслідок зменшення або збільшення оборотів двигунів.
Додатковий (планований) двигун у поздовжньої осі, що встановлюється позаду фюзеляжу, забезпечує додаткову тягу для горизонтального польоту. Електродистанційне управління здійснюється джойстиком.
Розташування та напрям польоту автоматично підтримують декілька незалежних і взаємно контрольованих комп’ютерів (резервування), керуючи індивідуальною швидкістю обертання кожного двигуна. Наразі E-Volvo намагається налагодити серійне виробництво мультикоптерів.
Траволатори від NBBJ
Архітектурне бюро NBBJ презентувало концепцію розвантаження кільцевої лінії Лондонського метрополітену. В її основі — мережа траволаторів, що рухаються з різною швидкістю безступінчатих доріжок.
NBBJ пропонує в тунелях метро розташувати по три траволатора у ряд. Один із них рухатиметься зі швидкістю 44 км/год, середній — трохи повільніше, а ще один — зі швидкістю людського кроку, щоб на нього було зручно заходити пасажирам з платформ.
На думку розробників, це “здорова та приємна” альтернатива метрополітену. За задумом архітекторів, замість потягів пасажири могли б переміщатися за допомогою трьох рухомих доріжок — траволаторів. Так буде швидше (адже потяги зупиняються на кожній станції, а доріжки рухаються постійно), зручніше та корисніше для здоров’я пасажирів (краще ходити, ніж сидіти).
Крім того, вважають автори ідеї, завдяки траволатору пропускна здатність лінії буде збільшена.
Суборбітальний космічний корабель Space Ship Two
SpaceShipTwo, або SS2 — суборбітальний приватний пілотований космічний корабель багаторазового використання. Є частиною програми Tier One, заснованої Полом Алленом, базується на успішному проєкті SpaceShipOne, який виграв конкурс Ansari X-Prize.
На відміну від останнього, зможе нести на борту до 8 осіб (6 пасажирів + 2 пілоти), буде більший та комфортніший. Також будуть усунені деякі конструктивні недоліки. Система з SS2 і WK2 буде приблизно в 3 рази більше за систему з SS1 і WK. Апарат доставлятиметься на пускову висоту (близько 20 км) за допомогою літака White Knight Two (WK2).
Максимальна висота польоту 135-140 км (згідно з інформацією BBC) або 160-320 км (згідно з інтерв’ю з Бертом Рутаном) (у SpaceShipOne — 100-110 км), що дозволить збільшити час невагомості до 6 хв (SpaceShipOne — 3 хв).
Усі рейси планується розпочинати та закінчувати на одному аеродромі у Мохаве (штат Каліфорнія). Очікувана ціна квитка — $200 тис. Планується, що, крім туристичних завдань, SpaceShipTwo виконуватиме дослідження атмосфери в інтересах NOAA — частину приладів буде розміщено на літаку, що швидко розганяється White Knight Two з метою регулярного вимірювання вмісту газів (метану та вуглекислого газу) на висотах 8-15 км, а також отримання проб повітря з цих висот. За допомогою самого SpaceShipTwo будуть проводитися вивчення іоносфери на висотах 100-110 км.
Атомні автомобілі Laser Power Systems
Компанія Laser Power System вирішила продемонструвати усьому світу альтернативну гілку розвитку технологій, які можуть використовуватися в машинобудуванні й не тільки. Її фахівці розробили автомобіль, що працює на торії.
В основі рухової установки лежить ІК-лазер, що працює на торії. Він нагріває воду та перетворює її в пар, який своєю чергою, обертає турбіну. Ідея про створення атомного автомобіля не нова, у 2009 році Cadillac презентувала концепт WTF (World Thorium Fuel), проте він так і не був реалізований.
У теорії ідея атомних автомобілів звучить цікаво, але багато питань вимагають окремого розгляду, оскільки в результаті тієї ж аварії двигуни, що розбилися, можуть непередбачуваним чином впливати на навколишнє середовище.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах