Богдан Данилишин: Економіка сьогодні

За результатами 2020 року споживча інфляція повернулася до цільового діапазону Національного банку, визначеного Основними засадами на 2020 рік (5+/-1%). Після перебування упродовж 11 місяців нижче рівня цільового коридору Національного банку у грудні споживча інфляція досягла цільового рівня Національного банку – 5% у річному вимірі. Разом з тим, глибший аналіз інфляційних процесів 2020 року звужує простір для переможних реляцій.
По-перше, середньорічна інфляція минулого року становила лише 2,7%, що майже удвічі нижче середньострокової інфляційної цілі НБУ. Тривале перебування інфляції нижче нижньої межі цільового діапазону обумовило додаткове навантаження на позичальників, які змушені були обслуговувати кредити за ставками, які включали завищений рівень інфляції, що не був реалізований.
По-друге, основним рушієм інфляції у 2020 році виступали слабко залежні від рівня попиту чинники: внесок у річне зростання індексу споживчих цін, який вимірюється за 328 товарами і послугами, лише обмеженого переліку продуктів харчування (хлібу та хлібопродуктів, яєць та цукру), залежних від акцизних зборів тютюнових та алкогольних виробів, житлово-комунальних послуг, а також послуг системи охорони здоров’я становив 3,5 відсоткових пунктів або 70% від загального зростання споживчих цін в економіці.
По-третє, ціни виробників промислової продукції, які за 12 місяців 2020 року зросли на 14,7% (з них на товари для внутрішнього ринку – на 9,7%) у середньорічному вимірі були нижчими від минулорічних на 1,6% (у тому числі, на товари для внутрішнього ринку – на 3,4%).
Це свідчить про хронічно низький сукупний попит в економіці, обумовлений недостатніми фіскальними та монетарними стимулами, який продовжує стримувати економічне зростання України.
Підтвердженням цьому є погіршення очікувань промислових підприємств щодо змін обсягу виробництва продукції в наступні три місяці (грудень 2020 – лютий 2021 р.). За інформацією Держстату баланс очікувань промислових підприємств другий місяць поспіль був негативним, погіршившись до найнижчого значення з квітня-червня 2020 року, коли вперше були запроваджені карантинні обмеження. Примітно, що характерним є більш глибокі песимістичні очікування промислових підприємств у видах діяльності, що характеризуються вищою часткою доданої вартості у виробництві кінцевих товарів (виробництво готових металевих виробів, електричного устаткування, машинобудування).
Таким чином, у разі незастосування активної та системної державної політики з підтримки економіки, навіть попри імовірність тимчасового перевищення інфляцією свого цільового рівня у 2021 році, обмежений внутрішній попит визначатиме стримані темпи зростання цін та економічної активності в Україні у середньостроковій перспективі.
Інвестиціі та платіжний баланс
Рахунок поточних операцій платіжного балансу за 11 місяців 2020 року був сформований із профіцитом на рівні 6,8 млрд. доларів США, що є майже дзеркальним відображенням дефіциту поточного рахунку у січні-листопаді 2019 року (-6,3 млрд. доларів США). Це стало результатом скороченням попиту на імпорт та зростанням цін на ключові товари українського експорту, а також стійкістю надходжень з оплати праці та грошових переказів робітників, обсяг яких знизився лише на 4% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Водночас у 2020 році практично зупинилися надходження прямих іноземних інвестицій в Україну: за 11 місяців відплив ПІІ з України становив близько 200 млн. доларів США (з урахуванням інвестицій резидентів України за кордон – „мінус” 540 млн. доларів США), у тому числі шляхом вилучення доходів прямим інвестором – „мінус” 1,2 млрд. доларів США. Для порівняння – за аналогічний період минулого року до України надійшли ПІІ в сумі 5,1 млрд. доларів США, з яких 3,1 млрд. доларів США становили реінвестовані доходи прямого інвестора.
Разом із відпливом портфельних інвестицій у боргові цінні папери Уряду та корпоративного (у тому числі, банківського) сектору на рівні 1,9 млрд. доларів США, чистий відплив коштів з України за фінансовим рахунком за січень-листопад 2020 року становив 7,7 млрд. доларів США, тоді як за аналогічний період минулого року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 9,0 млрд. доларів США.
Таким чином, недостатньо швидкий прогрес у реалізації структурних реформ та невизначеність із подальшими перспективами подолання епідемії COVID-19 в Україні визначають мізерні обсяги іноземних інвестицій в економіку та не дозволяють повною мірою розкрити виробничий потенціал української економіки.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram