Богдан Данилишин: Поточна ситуація в економіці України та фінансових ринках

Оподаткування, заборгованість по зарплатням, виконання держбюджету та інше

Економічна ситуація
Обмеження економічної діяльності у зв’язку із заходами з протидії поширенню епідемії COVID-19 продовжують негативно впливати на фінансові показники діяльності підприємств. За повідомленням Держстату за січень–вересень 2020 р. фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств становив 93,3 млрд. гривень прибутку, що у 3,7 рази менше, ніж за 9 місяців 2019 року (342,8 млрд. гривень). Цьому «сприяло» збільшення частки збиткових підприємств з 22,7% до 34,8% та майже 3-разове збільшення збитків підприємств порівняно з відповідним періодом минулого року.
Збитковість підприємств, в свою чергу, визначала зростання обсягів заборгованості із заробітної плати до 3,8 млрд. гривень або на 25% з початку 2020 року. Варто відзначити, що 2/3 цієї заборгованості із виплати заробітної плати сформовано економічно активними підприємствами. Водночас індекс реальної заробітної плати у жовтні зріс на 10,6% до відповідного місяця попереднього року, а середня заробітна плата штатних працівників зросла на 13,5% у річному вимірі (до 12,2 тис. гривень).
Бюджетна сфера
Виконання державного бюджету за доходами у листопаді здійснювалося в цілому у відповідності до планових показників. У листопаді індикатив податкових надходжень було перевиконано на 5,5 млрд. гривень або на 11,5%. За 11 місяців 2020 року індикативні показники податкових надходжень перевиконано на 41,4 млрд. гривень (+15,1%), у тому числі за ПДВ – на 37,8 млрд. гривень (+53,6%). Порівняно з попереднім роком податкові надходження до бюджету зросли у січні-листопаді на 62,1 млрд. гривень (+15,1%), що в умовах низхідної динаміки економічної активності та незмінності ставок податків свідчить про розширення бази оподаткування за рахунок тіньової економіки та підвищення ефективності боротьби із податковими зловживаннями. Надходження до місцевих бюджетів та ЄСВ у січні-листопаді також були близькими до планових та перевищували минулорічні показники (станом на 27.11.2020) на 4,7% та 6,7% відповідно.
На первинних аукціонах Міністерства фінансів із розміщення ОВДП до бюджету у листопаді було залучено 19.3 млрд. гривень, що є найбільшим значенням з серпня 2020 року. Водночас цього є недостатньо для виконання плану запозичень за рік, що потребує розширення джерел залучення коштів до державного бюджету.
Загальний обсяг ОВДП в обігу зріс за тиждень на 5,6 млрд. гривень, в основному, за рахунок ОВДП, номінованих в іноземній валюті. Найбільшими вкладниками у державні цінні папери виступали банки (+5,2 млрд. гривень). Обсяг ОВДП у власності нерезидентів практично не змінився та становить близько 8,3% від загального обсягу ОВДП в обігу (у тому числі, 9,5% від обсягу гривневих ОВДП).
При цьому, середньоденний обсяг торгівлі державними цінними паперами на вторинному ринку у листопаді становив 705 млн. гривень, що становить лише 0,8% від обсягу ОВДП в обігу та свідчить на користь необхідності збільшення місткості даного ринку, що в свою чергу, має спростити та здешевити вартість державних запозичень.
Валютний ринок
Курс гривні на міжбанківському валютному ринку за тиждень знецінився на 0,5% під впливом переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією (на 35 млн. доларів США в середньому за день), яке частково закривалося за рахунок валютної позиції банків В умовах помірного тиску на обмінний курс гривні Національний банк третій тиждень поспіль утримувався від проведення операцій на валютному ринку. Загалом позитивне сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку року становить майже 750 млн. доларів США.
На готівковому валютному ринку у 2-ій декаді листопада продаж населенням іноземної валюти перевищував купівлю, проте в цілому за результатами листопада купівля населенням іноземної валюти вперше з початку року переважала її продаж (чистий продаж готівкової іноземної валюти банками становив близько 135 млн. доларів США).
Фінансовий сектор
Ліквідність банківського сектору (коррахунки та депозитні сертифікати) залишається високою – на рівні близько 170 млрд. гривень. Зокрема, минулого тижня Національним банком було проведено тендер з підтримки ліквідності банків за результатами якого банкам було надано 5,8 млрд. гривень рефінансування строком на 84 дні за ставкою 6%. Заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування збільшилася до 45,5 млрд. гривень. Надлишок ліквідності визначає збереження вартості гривневих ресурсів на міжбанківському ринку (UONIA) на рівні близькому до нижньої межі ставок операцій постійного доступу Національного банку (5%).
Середньозважена вартість строкових депозитів за даними статистичної звітності банків України на 27.11.2020 знизилася: у гривні – до 4,3%, в іноземній валюті – до 1,7%. Зокрема, вартість гривневих депозитів, залучених від домогосподарств, для банків становила 8,8% та перебувала на однознаковому рівні з серпня 2020 року. Середньозважена ставка за гривневими кредитами банків становила була вищою – 10,3%, у тому числі, за кредитами підприємствам – 8,1% (короткострокові – 7,7%, довгострокові – 12,8%), фізичним особам – 31,9% та відображала головним чином вартість кредитних ризиків для банків, які зросли у період коронакризи.
Згідно з опитуванням Національного банку про фінансові ризики у листопаді 2020 року фінансові установи переважно песимістично оцінюють перспективи стану фінансового сектору на горизонті 6 місяців, що визначатиме зменшення їх схильності до ризику, а отже, і перспективи активного відновлення кредитування реального сектору. При цьому, баланс очікувань зміни стану фінансового сектору у наступні 6 місяців покращився з -30% до -20% порівняно з травнем 2020 року, що свідчить про важливість активних комунікацій Уряду та Національного банку з учасниками ринку та міжнародними партнерами з метою роз’яснення запланованих дій із мінімізації системних ризиків у фінансовому секторі та в економіці.
——
Загалом, вищезазначені тенденції в економіці та на фінансових ринках свідчать про звуження внутрішнього ринку та посилення ризиків потрапляння економіки України до негативного циклу соціально-економічного розвитку, в рамках якого зниження сукупного попиту в економіці призводить до скорочення доходів та зростання безробіття населення та ще більшого уповільнення економічної активності. Така ситуація потребує активної державної політики з підтримки внутрішнього попиту та недопущення подальшого погіршення фінансового стану підприємств та громадян.
Успішне завершення минулого тижня Міністерством фінансів переговорів з МВФ стосовно основних параметрів проекту Державного бюджету на 2021 рік було однією із основних передумов для початку першого перегляду спільної програми України з МВФ. Це має розблокувати подальше виконання відповідної програми, забезпечити фінансування дефіциту держбюджету та реалізацію державних програм соціального та економічного розвитку та підтримки населення.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram