Екс-головний економіст Світового банку та перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду, професор з міжнародної економіки та старший науковий співробітник Центру міжнародного розвитку при Стенфордському університеті — про те, як адміністрація Байдена буде виправляти помилки свого попередника
Останні чотири роки протекціонізму та однобічності США будуть ще довго нагадувати про те, як не варто вести торгову політику у XXI ст. Адміністрація Трампа до кінця своєї каденції не досягла жодної з поставлених цілей. Тож, адміністрація Байдена повинна буде оперативно діяти, щоб відшкодувати завдані збитки.
До 2016 року глобальне лідерство демонструвало американську велич. США були в центрі уваги створення та підтримки ООН, Міжнародного валютного фонду, Світової організації торгівлі (СОТ) тощо. Америка відрізнялась тим, що всупереч своєму статусу наприкінці Другої світової війни, вона вирішила вибудовувати світовий порядок за допомогою різнобічності та глобальних інституцій, а не виплати компенсації та дотримання однобічності.
Практично неможливо зрозуміти, наскільки президентство Дональда Трампа завдало шкоди світовій репутації Америки за останні чотири роки. З самого початку його адміністрація намагалася змінити давню політику, яку підтримували й республіканці, і демократи.
Надаючи перевагу однобічності, Трамп відмовився від Транстихоокеанського партнерства (ТЕС) і вимагав перегляду Північноамериканської угоди про вільну торгівлю, Угоди про вільну торгівлю між США та Кореєю та інших домовленостей.
Він наклав тарифи на імпорт сталі та алюмінію під приводом “національної безпеки”, порушуючи дух норми міжнародного торгового права згідно з СОТ. Ці рішення, і поведінка Трампа в цілому, швидко руйнували ту впевненість, яку інші країни раніше надавали керівництву США та “м’якій владі”. І раптом США втратили довіру у виконанні своїх обов’язків.
Хоча багатосторонність не може гарантувати США повного досягнення своїх цілей, проте вона може гарантувати дещо більше ніж двосторонні угоди, укладені Трампом.
З 4,25% світового населення та 15,2% ВВП США ще не настільки могутні, щоб нав’язати свою волю решті світу. Вплив США посилюється, коли він використовується разом з іншими країнами. І це очевидно, особливо у питанні торгівлі.
Розглянемо торгову війну Трампа з Китаєм, який не досягнув своїх поставлених цілей. Дефіцит двостороннього товарообігу з Китаєм зріс, і експорт США до Китаю падає значно нижче цільового рівня, передбаченого в угоді “першої фази”, яку країни підписали у січні. Такі питання, як права інтелектуальної власності та електронна комерція, залишаються невирішеними. Ще гірше — вимагати від Китаю встановити кількісні цілі на експорт США, що лише збільшило ступінь втручання китайської держави в американську економіку.
Ці невдачі не були несподіванкою. Не можна було очікувати, що тарифи зменшать двосторонній торговий дефіцит, і двосторонні заходи, як правило, компенсуються діями третіх сторін. Наприклад, у 2019 році імпорт США з В’єтнаму різко зріс, оскільки імпорт з Китаю зменшився. І надходили численні скарги на те, що китайський експорт до США спрямовується через інші країни, щоб приховати своє походження.
Двостороння угода адміністрації Трампа зазнала невдачі з простої та очевидної причини: ми живемо у багатонаціональному світі. Тарифи та інші дискримінаційні заходи, що застосовуються до однієї країни, просто відкривають можливість для інших країн.
Ігнорування цієї реальності призводить до серйозних наслідків. Наприклад, одним із перших офіційних актів Трампа була відмова від ТЕС, яка створила б зону вільної торгівлі серед 12 країн Тихоокеанського регіону, за винятком Китаю. Після відмови США решта 11 країн продовжили свою діяльність, що залишило американських експортерів у невигідному становищі на цих ринках. І зараз Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія та десять інших країн Південно-Східної Азії увійшли до нового блоку вільної торгівлі — Регіонального всебічного економічного партнерства, який включає Китай та виключає США.
Адміністрація Трампа також фактично паралізувала важливий механізм врегулювання суперечок СОТ, відмовившись затвердити кандидатів на заміну суддів, що пішли у відставку, в апеляційній комісії. DSM — це місце, куди раніше країни могли подавати скарги про підозри щодо порушення правил СОТ. Але, втративши чинність через непоступливість Трампа, DSM вже не може розв’язувати такі питання, що збільшують імовірність того, що рутинні суперечки переростуть у великі торгові війни.
Каденція Трампа завершилась, тому пріоритетом зараз має бути скасування американських мит на імпорт сталі та алюмінію. За підрахунками, 0,7% робочих місць у США були втрачені в металургійній галузі, тоді як лише 0,3% робочих місць додалось у виробництві сталі. До того, зайнятість на виробництві сталі коштувала споживачам близько $817 тис. за робоче місце. І хоча тарифи захищались на основі міркувань про національну безпеку, правда полягає в тому, що США імпортують лише близько 27% своєї сталі, а на оборонну промисловість припадає менш як 3% споживання сталі.
Зміна цих політичних помилок буде необхідною для відновлення лідерства США у світовій економіці. Здійснення реалістичних прагнень за допомогою багатосторонніх переговорів буде набагато ефективнішою, ніж двосторонні переговори, коли справа стосується переконання китайців змінити деякі з їхніх практик. Зменшити економічне зростання Китаю якимось значним чином просто неможливо. Натомість США повинні вжити заходів для забезпечення того, щоб у власних інтересах Китаю було дотримання міжнародно узгоджених правил. Відновлення працездатності DSM потрібно відновити дуже швидко.
Крім цього, багато експертів вважають, що до норм СОТ слід внести зміни як щодо розгляду деяких скарг, так і щодо досягнення порозуміння у нових питаннях, таких як електронна комерція та кібербезпека. Тут можливою стратегією США може бути скасування тарифів (на сталь, алюміній та будь-яку кількість імпорту з Китаю), одночасно скликаючи переговори для розв’язання інших нерозкритих питань.
Джерело: Project Syndicate
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах