Історія митця, роботи якого мають велику популярність на аукціонах
Енді Воргол — дивовижна особистість у світі мистецтва. Він дизайнер, художник, письменник, видавець, продюсер, режисер та колекціонер. Енді, а точніше Андрій, з фанатизмом ставився до всього, чим займався.
Він хоч і народився в США, але в родині іммігрантів-русин зі Словаччини. При народженні хлопчика назвали Андрій Вархола. І сам він не планував змінювати ім’я, ось тільки одного разу його роботу підписали неправильно, а помилка так сподобалася художнику, що він вирішив зробити її своїм псевдонімом
Енді обожнював комікси, а ще вирізав плакати знаменитостей з глянцевих журналів.
Також він полюбляв солодощі, а любляча мама заохочувала таким чином творчість маленького хлопчика. За кожен малюнок вона давала синові цукерки.
Енді був доброю людиною. Обожнюючи вечеряти в різних ресторанах Нью-Йорка, він часто замовляв і другу порцію, а потім віддавав її випадковому безпритульному.
Воргол був відомим колекціонером. Він любив техніку, тому завжди “полював” на нові пристрої. Магнітофон він називав своєю дружиною, а в “Polaroid” був шалено закоханий. З появою телевізора життя художника й зовсім розділилася на “до” і “після”.
Він збирав автографи знаменитостей, чеки, листівки, малюнки, пакування та інше.
Поки Енді ще не був так сильно відомий, щоб знаменитості самі до нього приходили, він годинами міг сидіти в готелі “Plaza” в надії зустріти якусь “зірку”. Був період, коли він навіть активно “переслідував” письменника Трумена Капоте біля його ж житла, щоб підлаштувати випадкову зустріч з кумиром.
На початку 60-х його рекламні роботи мали ефект бомби, що вибухнула. Критики відзначили, що картини Воргола показують всю вульгарність, тупість та безликість всієї західної культури масового споживання.
1969 рік ознаменувався виходом одного з перших журналів про знаменитостей — “Interview”. Щомісяця Енді поміщав на обкладинку когось зі своїх друзів. Формула роботи була такою, що смішним і безглуздим може бути інтерв’ю, але ілюстрації повинні бути бездоганними.
Найближчі друзі називали його Drella — це прізвисько народилося як комбінація англійських Dracula та Cinderella.
Після смерті художника у 1987 році екс-учасники групи The Velvet Underground, яку колись продюсував Воргол — Лурід та Джон Кейл — об’єдналися заради запису альбому “Songs for Drella” присвячений пам’яті Енді.
Дитячий малюнок митця, написаний ним у 10 років та придбаний одним американцем за $5, сьогодні оцінюється у $2 млн. У 25 років він вже заробляв більше $100 тис. на рік.
У 2012 році Енді Ворголу присвоїли статус лідера аукціонних продажів. Він обігнав і Ван Гога, який очолював список у 2010-му Пікассо, і Герхарда Ріхтера, і Марка Ротко.
У 2013 році сумарна вартість проданих на аукціонах робіт художника склала $427,1 млн. Найбільш високо цінуються великоформатні полотна 1962-1964 років, ціни на які можуть доходити до $100 млн.
Найдорожча картина митця “Аварія срібної машини” була продана у 2013 році на аукціоні Christie’s за $105,4 млн.
“Вісім Елвісів” (1963) — друга найдорожча картина. На аукціоні у 2008 році її придбав приватний колекціонер рівно за $100 млн.
Інший приватний колекціонер Стівен А. Коен купив “Бірюзова Мерлін” (1964) за приблизно $80 млн, точна сума до сих пір невідома.
Картина “Аварія зеленої машини” (1963), молодший брат картини “Аварія срібною машини” була придбана греком Філіпом Ніаркосом, сином судновласника Ставроса Ніаркоса, на аукціоні Christie’s у 2007 році за $71 млн.
У 2014 році серія з шести автопортретів Воргола, створена в останній рік життя художника, на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку досягла ціни в $37 млн.
За “Рожевий долар” на аукціоні Sotheby’s в 2015 році заплатили $26 млн.
Також, королева Великобританії — Єлизавета ІІ, придбала чотири своїх портрети написані Ворголом у 1985 році.
Картина “Червоний Ленін” довгий час зберігалася в колекції опального олігарха Бориса Березовського. Зображення вождя більшовиків він продав на торгах Christie’s за $202 тис. незадовго до своєї смерті.
Творчість Енді була багатогранною, новаторською та стильною. Ефект примноження відображався навіть у назвах його книг: “Коти, коти, коти”, “Взуття, взуття, взуття”, “Любов, любов, любов”.
У нього було 27 сіамських котів, 26 з яких звали Сем, а одного — Гестер.
Воргол знімав “нерухоме” кіно: наприклад, 5-годинна стрічка зі сплячою людиною або 8-годинний таймлапс Емпайр-стейт-білдінг. У 1973 році він зняв фільм “Любов” з Карлом Лагерфельдом в головній ролі.
У 1964 році художник орендував четвертий поверх складу, де створив свою “Срібну фабрику”. Це місце було втіленням стилю і творчих ідей, тут жили та творили усі його друзі та знайомі та панувала вільна богемна атмосфера. Тут випускалося до ста шовкографій на день, що перевернуло засади класичного мистецтва з ніг на голову.
У 1974 році митець переніс свою студію в інше місце, цього разу назвавши її “Офісом”. Там геній поп-арту більше не влаштовував вечірок. Всі ходили в ділових костюмах, в приміщенні була ідеальна чистота, а замовників обслуговував сам Енді, наливав їм напої і прибирав брудний посуд.
У третьому класі Енді захворів хореей Сиденгама ( “танці святого Вітта”) та близько року залишався прикутий до ліжка. Цей синдром вражає м’язи та призводить до неконтрольованих рухів кінцівок. У цей період він почав “вбивати час”, малюючи всілякі портрети, пейзажі, а також складаючи колажі зі старих газетних вирізок.
Як відомо, мама Енді прищепила йому любов до творчості. Більшість шрифтів на роботах — її авторство.
Зі смертю матері він так і не змирився: коли його про це питали, художник відповідав, що вона пішла за покупками в його улюблений торговий центр “Блумінгдейлом”.
3 червня 1968 року феміністка та колишня модель Воргола Валері Соланас кілька разів вистрілила йому в живіт. Художник переніс клінічну смерть, але лікарям вдалося врятувати йому життя.
Після замаху на вбивство художник бував у церкві кожен день.
З того часу його здоров’я було підірване. На 59 році він помер після операції на жовчному міхурі, не витримало серце.
Похований митець поруч з матір’ю і батьком, разом з номером свого журналу Interview та флаконом улюблених парфумів від Estee Lauder.
На момент смерті банківський рахунок Енді Воргола становив близько $100 млн. Всі гроші, за заповітом, були віддані художнім організаціям.
Воргол залишив після себе 610 запакованих коробок — “Часові капсули”. У них знаходилися речі, до яких він торкався протягом всього свого життя. Це листи, фотографії, журнали, записки, так само були знайдені в них одяг та туфлі знаменитостей. Одна коробка — один місяць. Енді збирався продавати їх за $100, але так і не встиг.
Джерело: відкриті дані
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах