Утім, це не є перевагою з огляду на місце нашої держави у рейтингу експортерів насіннєвої продукції
За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, Україна посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння із показником у -$423 млн. Гірший показник має лише Російська Федерація із показником -$440 млн, повідомляє Agravery з посиланням на доктора економічних наук, завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Олександра Захарчука.
Зазначається, що в умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100%, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності.
“Адже вартість тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5−10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50−70 тонн товарного зерна кукурудзи”, – йдеться у повідомленні.
За словами Олександра Захарчука, у цьому контексті найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту. “Адже основні країни-експортери насіння є одночасно й найбільшими імпортерами”, – пояснює він.
За даними Міжнародної насіннєвої федерації (ISF), найбільший імпорт насіння у грошовому вираженні щорічно здійснюють:
– Нідерланди — $1017 млн;
– Сполучені Штати Америки — $1003 млн;
– Франція — $769 млн;
– Німеччина — $693 млн;
– Італія — $540 млн;
– Іспанія — $531 млн;
– Мексика — $455 млн;
– Російська Федерація — $442 млн;
– Україна — $439 млн;
– Китай — $366 млн.
Таким чином, Україна знаходиться на “почесному” 9 місці в компанії найпотужніших агровиробників світу. “Утім, це не є перевагою з огляду на місце нашої держави у рейтингу експортерів насіннєвої продукції, – зазначає Олександр Захарчук. – Нідерланди, які очолюють рейтинг країн-імпортерів насіння, посідають провідну позицію й у топ-10 експортерів насіннєвого матеріалу”.
Так, щорічні закордонні постачання Нідерландів цього виду сільгосппродукції складають – $2040 млн, з них $1622 млн – насіння лише овочевих культур. На другому місці знаходиться Франція з обсягами експорту насіння у $1801 млн, на третьому – США з результатом у $1712 млн.
Також, провідні місця у рейтингу посідає низка європейських країн:
– Німеччина — $783 млн;
– Угорщина — $480 млн;
– Італія — $387 млн;
– Данія — $312 млн;
– Румунія — $296 млн.
Замикають топ-10 експортерів насіння із майже з однаковими результатами – Чилі ($285 млн) та Канада ($282 млн). “На жаль, України немає ані у топ-10, ані у топ-20 країн-експортерів насіння. Наша держава посідає скромне місце у кінці цього списку з результатом у $13−15 млн на рік”, – зазначає Олександр Захарчук.
За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, позитивні надходження від експорту насіння, у порівнянні з його імпортом мають лише:
– Нідерланди — +$1023 млн;
– Франція — +$1032 млн;
– Сполучені Штати Америки — +$709 млн;
– Німеччина — +$90 млн.
Решта провідних країн-експортерів насіння мають негативне сальдо експортно-імпортних операцій з насінням, зокрема:
– Китай — -$161 млн;
– Італія — -$173 млн;
– Іспанія — -$268 млн;
– Мексика — -$268 млн.
Як стверджує експерт, нагальною потребою сьогодення є створення умов для переважного використання насіння вітчизняної селекції, забезпечення продовольчої безпеки держави, а також сприяння реалізації потенціалу України щодо нарощування експорту насіння до $1,5 млрд.
Раніше Investory News писали, що протягом січня-березня 2020 року в Україні майже половину в структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів займали 5 країн. Серед них: Китай (10,8%), Єгипет (9,9%), Індія (7,5%), Нідерланди (7%) й Іспанія (6%).
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах