Реформа ринку електроенергії, передача “Центренерго” та інші
Завершальна частина енергетичних підсумків 2019 року. Уже були розглянуті сектори вугільної та газової промисловості. На черзі – електроенергетика.
1. У 2019 році Україна нарешті розпочала реформу ринку електроенергії, початок якої був закладений іще у 2000-2004 рр. А протягом 2017-2019 рр. були проведені необхідні зміни в законодавство і вторинні нормативно-правові акти. З боку представників бізнес-групи Коломойського були неодноразові спроби вплинути на процес реформи і відкласти її запровадження як мінімум на 1 рік. Таку ж позицію підтримував Андрій Герус, який пізніше був обраний народним депутатом і очолив енергетичний комітет парламенту. Попри всі перешкоди ринок запрацював і розпочали дію система двосторонніх контрактів, ринок доби на вперед, внутрішньодобовий ринок і балансуючий ринок. Водночас, були збережені пільгові тарифи для населення з метою недопущення росту боргів за спожиту електроенергію. Постачальниками для населення із спеціальними обов’язками стали державні компанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго».
2. Державна електрогенеруюча компанія «Центренерго» перейшла під фактичний контроль оточення Ігоря Коломойського, який посилив свої «електричні» позиції після виборів президента у 2019 р. Дані роботи «Центренерго» дозволяють зробити висновки, що потужності компанії використовувалися задля забезпечення потреб підприємств феросплавного напрямку, які традиційно близькі до Ігоря Коломойського. Фактично електроенергія продавалася дешевше, ніж коштувало її виробництво. За попередніми даними за підсумками 2019 року «Центрэнерго» отримало чистий збиток на рівні 2 млрд грн.
3. На початку січня 2019 г. компанія ДТЕК купила у компанії VS Energy два підприємства – «Одесаобленерго» і «Київобленерго». Тепер ДТЕК виступає власником електромереж у Донецькій області, Дніпропетровській, Київській, Одеській областях і Києві. У більшості обленерго України власником залишається словацька, а де-факто російська компанія VS Energy: «Чернівціобленерго», «Херсонобленерго», «Рівнеобленерго», «Житомиробленерго», «Хмельницькобленерго», «Кіровоградобленерго» і «Миколаївобленерго». Серед власників інших обленерго є групи братів Суркісів, Ігоря Коломойського, Костянтина Григоришина.
4. У 2019 році головою комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг був обраний Андрій Герус. Водночас, за короткий період свого керування Герус набув скандальної слави. Насамперед у зв’язку із дозволом імпорту електроенергії із Росії. Зміни були ухваленні з порушенням регламенту. Пізніше було намагання продемонструвати нібито скасування так званої «правки» чи «формули» Геруса про імпорт електроенергії, але як виявилося у законі залишили можливість імпорту електроенергії у сегменті «ринок доба наперед». Також Герус підтримував поставки російського вугілля для «Центренерго», де фактично сьогодні управляє процесами група Коломойського.
5. У 2019 році Україна відновила імпорт електроенергії, який був припинений у 2015 році. Водночас, зараз електроенергію імпортують приватні компанії. Орієнтовно з початку відновлення імпорту електроенергії із Росії та Білорусії було отримано 2,5 млрд. квт-год електроенергії. Одним із найбільш активних учасників імпорту електроенергії стала компанія «Юнайтед енерджі», яку пов’язують із Ігорем Коломойським. У зв’язку з цим лунали припущення, що голова комітету енергетики парламенту Андрій Герус, який пролобіював правку імпорту електроенергії, зробив це в інтересах Коломойського. У певні періоди імпорт електроенергії перевищував експорт електроенергії з України.
6. У 2019 році Верховна Рада ухвалила законопроект про «зелені» аукціони для інвесторів відновлюваних джерел енергії, який має змінити систему державної підтримки об’єктів «зеленої» енергетики. Тепер їх тариф на відпуск електроенергії буде визначатися за підсумками торгів, а не встановлюватися адміністративно. Україна повторює законодавчий досвід європейських країн, щоб не повторилася кризова ситуація у виробництві електроенергії відновлювальними джерелами енергії.
7. У 2019 р. Конституційний суд України визнав неконституційними положення закону «Про національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг» щодо правового статусу регулятора і призначення його членів. Подання здійснили 46 народних депутатів, які вказували, що законом був створений державний орган, який не є ні однією з гілок влади. На відміну від інших подібних органів (ГПУ, НБУ) існування НКРЕКП та її функції не передбачені Конституцією. Президент Зеленський скористався своїм правом і призначив чотири нових члена комісії, які обрали нового голову комісії Валерія Тарасюка. Попередній склад НКРЕКП був обраний на відкритому конкурсі. Тому на даний момент НКРЕКП втратила свій статус незалежного органу.
8. У минулому році Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯРУ) схвалила використання тепловиділяючих збірок ТВЗ-WR виробництва компанії Westinghouse на енергоблоці №3 Південно-Української АЕС в режимі «промислова експлуатація». Третій блок ПУАЕС став першим блоком, який отримав дозвіл на промислову експлуатацію ядерного палива Westinghouse. ПУАЕС експлуатує паливні збірки Westinghouse із перервою протягом 13 років. На даний час паливні збірки Westinghouse використовуються на енергоблоці №2 ПУАЕС, а також на блоках №1, №3-5 Запорізької АЕС. Третій енергоблок ПУАЕС у липні 2018 року став першим енергоблоком в Україні, які працювали виключно на паливі Westinghouse. Водночас, до цього часу і зараз решта блоків використовують паливо Westinghouse в режимі «тестування», що залишає ризики промислової експлуатації збірок у майбутньому.
9. У 2019 році у розвиток відновлюваних джерел енергії було інвестовано рекордний обсяг фінансових коштів (3,7 млрд. євро), що дозволило реалізувати проекти потужністю 4,5 ГВт. Загальна потужність «зеленої» електроенергії в Україні зросла до 6,8 ГВт. Протягом 2015-2019 рр. у даний сектор було інвестовано 4,9 млрд. євро.
10. У 2019 році Міненерго розрахувало ризики розвитку відновлюваних джерел енергії для енергосистеми України у 2020 р. Дефіцит бюджету ДП «Гарантований покупець» від необхідності здійснювати виплати для «зеленої» генерації в 2020 році може скласти 10,4-13,5 млрд грн. Гостро стоїть питання балансування ринку електроенергії у зв’язку з ростом виробництва «зеленої» енергії. Зросте маневрена роль ТЕС, а також будуть продовжаться кроки по використанню у фактичному маневреному режимі АЕС України.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах