Реалії та прогнози
На пресмарафоні Президента мало уваги приділялося економічним питанням. Ті, хто його готували, в цій частині недопрацювали. Швидше за все Президента неправильно інформують, тому він має викривлену картину.
Проаналізувала кілька фраз-відповідей на економічні питання.
«Ставка по кредитам вже знизилась і до кінця року знизиться ще на 1,5-2%».
Що насправді: середня ставка по всім кредитам в січні цього року становила 21,0%, у вересні – 21,0%. Середня ставка по кредитам для фіз. осіб у січні – 34,1%, у вересні – 36,1%. Тобто жодного зниження не відбулось, є збільшення.
Протягом півроку НБУ знизив облікову ставку з 17,5 % до 16,5%. Чи реальне зниження ще 1,5-2% з таким темпом? Мабуть що реальне, але і так само швидко ставка буде знову збільшена, коли спекулянти захочуть вивести свої гроші з України і курс долара піде вгору.
“Податок на виведений капітал зараз не можна запроваджувати, через ризик отримати «велику діру в бюджеті».
Що насправді?
1,3 трлн грн збиток збиткових компаній. В цілому країна збиткова по зведеній декларації з податку на прибуток за 2018 рік на 800 млрд. грн. Оподатковуваний залишок 500 млрд. грн. В моделі податку на виведений капітал це перекривається (цифри орієнтовні):
-дивідендами, які по пнвк є прямим об’єктом на ~220 млрд;
-операціями, прирівняними до розподілу прибутку на ~110 млрд грн.;
-залишок ~ 170 млрд грн перекривається перетоком податку на прибуток.Наприклад, за 2018 рік такий переток на 2019 становить ~ 38.3 млрд. грн.
Згідно з усіма (навіть найбільш обережними розрахунками) у разі введення ПНВК дефіцит бюджету може бути лише перший рік-два. Але далі не лише повністю перекриється за рахунок збільшення інвестицій і зростання економіки, а й дасть у найближчі 2-3 роки додатково від 4 до 7% ВВП.
«РРО фопам потрібні для того, щоб вийти з тіні, щоб великі компанії не розділялися на штучні ФОПи».
Ухвалені закони, які запроваджують касові апарати для фопів жодним чином не зупинять схему, коли великі компанії розділяють свій бізнес на десятки фопів, таким чином розділяючи сукупний обіг компаніі на багатьох фопів і уникаючи сплати податків. В цих законах відсутні механізми, які б запобігали дробленню або які б давали податковій право визнавати таких «штучних» фопів одним суб’єктом господарювання зі справжньою компанією власником бренда, товарів, сайта тощо для цілей оподаткування. РРО чи програмні чи апаратні вирішенню цієї задачі не допоможуть, так само як і не вирішать питання реалізації контрабандного товару. Зокрема і через відсутність контролю за ланцюгом постачання від кордону/виробника до кінцевого споживача.
“Податкові пільги – потрібно розробити програми щодо пільгового оподаткування для ІТ і фермерів”.
Що насправді? Іт бізнес активно використовує 3-і групи спрощенки, а аграрії – 4-у групу, яка платить фіксований с/г податок, також передбачені певні пільги для особистих селянських господарств і сімейних ферм.
Що їм насправді потрібно? ІТ-бізнесу – просто не заважати, можливо певні стимули щодо підтримки стартапів. Аграріям малим та середнім потрібна адекватна державна підтримка, без зайвої бюрократії , та рівні, не корупційні можливості доступу до неї. В проект бюджету 2020 закладається 4,4 млрд грн, зокрема на компенсацію ставок по кредитам на придбання с/г землі.
Згідно плану уряду і законопроекту, вони відкривають ринок в останньому кварталі 2020 року, тобто, в 2020 році ринок буде працювати лише 3 місяці. Уряд прогнозує, що за три місяці буде продано 2,5% с/г земель. Також, вони прогнозують, що в наступному році вартість кредитування буде становити 13%, оскільки НБУ прогнозує облікову ставку на рівні 9%. Відповідно, вони вважають, що компенсувавши 8%, зможуть дати аграріям кредити під 5%. Проте, у цих розрахунків є одна проблема. Вони залежать від рівня інфляції. Зараз прогнози уряду, НБУ, МВФ і Світового банку вцілому співпадають і виходить, що 13% виглядає реалістично, а значить реалістичними стають і 5% з 8% компенсацією. Але мені, чомусь, у це не дуже віриться.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах