Виконавчий директор Freedom Holding Corp. – про найвдаліші інвестиційні інструменти та плани щодо України
Донедавна в Україні спостерігався стійкий попит на ОВДП. Хоча і відносно невдалий аукціон, і відмова від п’ятирічних облігацій дещо знизили градус оптимізму. Проте державні папери – хоч і привабливий, але точно не єдиний інвестиційний інструмент на ринку. Про те, навіщо Україні десятки й сотні тисяч інвесторів, як їх залучати та чи схильні вони до ризику, Investory News розповів Тимур Турлов, виконавчий директор Freedom Holding Corp. Його компанія оперує на міжнародних ринках і вже кілька років успішно працює в Україні, а з середини жовтня торги її акціями розпочнуться на американській біржі NASDAQ.
– Почнемо з трендів. Як ви оцінюєте інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат України?
– Один з ключових факторів, що дає нам привід для великого оптимізму, – це фундаментальна недооцінка українського ринку, що має шанс почати потихеньку зникати. За всіма ключовими макроекономічними факторами Україна зараз має дуже низький ВВП на душу населення. І немає жодних об’єктивних причин для того, щоб цей показник не був на рівні, наприклад, подушного ВВП Польщі.
І, враховуючи це, темпи економічного зростання у 40% за найближчі п’ять років, про які зараз говорить уряд, не виглядають такими вже амбіційними. Але навіть якщо подвоїти подушний ВВП, ми не наздоженемо Казахстан. А щоб наздогнати, наприклад, країни Балтії, нам потрібно цей показник подвоїти кілька разів поспіль. Очевидно, що Україна здатна це зробити. Ми можемо наближати цю подію чи, навпаки, віддаляти, але рано чи пізно це має відбутися.
Ключовим ресурсом у сучасному світі стає людський капітал. В Україні він доволі багатий. Тому це викликає фундаментальний довгостроковий оптимізм. І, в цілому, мені в певному сенсі подобається той політичний прогрес, який ми бачимо в Україні.
Наш холдинг вже інвестував декілька мільйонів доларів в український підрозділ. І, судячи з усього, інвестує мільйони, а можливо, і десятки мільйонів доларів впродовж найближчих кількох років
Це теж виглядає добре з точки зору експерта та інвестора. Адже наш холдинг вже інвестував декілька мільйонів доларів в український підрозділ. І, судячи з усього, інвестує ще кілька мільйонів, а можливо, і кілька десятків мільйонів доларів впродовж найближчих кількох років.
– Від чого залежатиме ця сума?
– Здебільшого від маркетингових успіхів, від того, які попит і підтвердження з боку потенційних споживачів матиме наша стратегія. Найбільша помилка – це робити щось, що не потрібно людям. Якщо ми не достукаємося до нашого споживача чи, принаймні, не зрозуміємо, що йдемо правильним шляхом, ці інвестиції можуть стати токсичними для всіх.
Другий фактор – це те, як буде змінюватися і чи буде змінюватися взагалі регулювання. В будь-якому випадку ми маємо досить великий інтерес до інвестицій і у будівництво повноцінного інвестиційного банку, до потенційної купівлі банківської ліцензії. Це потрібно, щоб надавати повний спектр банківських послуг, у тому числі й людям, які хочуть інвестувати у цінні папери.
– Ви згадали про недооцінку ринку. Що потрібно, щоб потенційне зростання стало реальним?
– Як би пафосно це не звучало, але зараз найдефіцитніша складова зростання – це довіра. Довіра споживачів, виробників, інших учасників усіх основних елементів суспільства та економіки.
Україна зараз демонструє своє бажання змін та проводить доволі масштабні реформи. В багатьох, особливо в тих, хто живе в Україні та багато побачив за останні 25 років, є певний скептицизм. Якщо вдасться його перемогти, потихеньку, крок за кроком, а віра людей в успіх тих чи інших реформ зміцниться, це може надати дуже великий і стійкий імпульс. А він, власне, дозволить нам отримати стабільний курс валют, активізацію споживчого попиту, зовнішніх та внутрішніх інвестицій тощо. Якщо українці повірять в Україну, в неї повірять й усі інші. Так само, як і в бізнесі: якщо у твою компанію вірять твої співробітники, в неї віритимуть і клієнти.
Зараз ми спостерігаємо досить великий приплив коштів нерезидентів. Іноземці, в принципі, охоче інвестують в Україну. В тому числі й тому, що країна наразі забезпечує доволі велику дохідність інвестицій. Тому вони вже приходять сюди, їм поки страшно, але вони вже починають робити якісь кроки.
– До речі, про ОВДП. Як ви оцінюєте цей інвестиційний інструмент?
– Україна будує важливий фундамент своєї фінансової системи – ринок державних облігацій. На цьому шляху було зроблено багато правильних кроків. Насправді і Національний банк, і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку непогано попрацювали останнім часом. Їм не позаздриш, адже доводиться вирішувати величезну кількість кейсів, які неможливо вирішити добре для всіх. Або хоча б добре для багатьох. Але вони достатньо професійні в цілому і зробили багато корисних речей, які зараз закладають добру основу для рестарту ринку.
Я спостерігаю за діями регуляторів у різних країнах і бачу, що український регулятор поводиться достатньо адекватно. І сподіваюся, що ця політика продовжиться, адже регулятор діє раціонально, тож умови для розвитку ринку в нас точно є.
Ми збудуємо ринок державного боргу, що більш-менш добре функціонує. В подальшому на ньому вже виростуть й інші ринки: ринок корпоративного боргу, ринок акцій, ринок високодохідних облігацій
Ми збудуємо ринок державного боргу, що більш-менш добре функціонує. В подальшому на ньому вже виростуть й інші ринки: ринок корпоративного боргу, ринок акцій, ринок високодохідних облігацій. Але це все неможливо побудувати, поки на ринок не прийшли тисячі, десятки та сотні тисяч інвесторів.
– Поки немає сотень тисяч інвесторів, які ще інструменти наразі найбільш релевантні для українського ринку?
– Повторюся: на внутрішньому ринку весь інтерес прикутий до державних паперів – як гривневих, так і валютних. При цьому серед валютних паперів на перший план виходять єврооблігації.
Якщо дивитися за кордон, багато хто все одно вивчає можливість інвестицій на американському ринку. Адже це головний фондовий ринок у світі, по суті, єдиний реальний хаб, що лише закріплює свої позиції протягом останнього десятиріччя.
І, в принципі, українські інвестори можуть вкладати в акції якихось великих брендів, умовно кажучи, купити частку компаній Google, Apple, Netflix. Справа в тому, що вони мають дуже давню культуру корпоративного управління, поваги до своїх міноритарних акціонерів. Найголовнішим KPI топменеджменту більшості американських компаній є ціна на акцію. Вся їхня робота має підпорядковуватися одній меті – щоб акції компанії дорожчали. Топменеджер має демонструвати фінансові показники, щоб подобатися інвесторам, він повинен піклуватися про них.
Ми стаємо публічними у США, отримали лістинг, і з 15 жовтня наші акції почнуть котируватися на біржі NASDAQ
Цю роль я останнім часом постійно приміряю на себе, тому що ми стаємо публічними у США, отримали лістинг, і з 15 жовтня наші акції почнуть котируватися на біржі NASDAQ. І зараз моя головна мета – піклуватися насамперед про міноритарних акціонерів.
Загалом, корпоративна культура, прозорість, захист прав інвесторів роблять США зручним та перспективним хабом для залучення інвестицій. Українці зараз отримали можливість відкривати рахунки в європейських брокерських компаніях, і ми бачимо досить великий попит, у тому числі й на інвестиції на американському фондовому ринку.
– Які у вас очікування від лістингу на NASDAQ?
– Для нас це дуже великий та важливий знак якості, яким не володіє жоден з наших конкурентів на ринку цінних паперів. По-перше, це означає постійний доступ до капіталу. Якщо ми побачимо якісь цікаві угоди, в тому числі з точки зору збільшення нашого бізнесу, покупки конкурентів, у нас тепер завжди є джерело капіталу.
По-друге, ми пройшли величезний комплаєнс від найжорсткіших регуляторів світу, отримували рейтинги міжнародних рейтингових агенцій. Упевнений, це дозволить нам залучити клієнтів, яким потрібен респектабельний та надійний фінансовий посередник, якому вони зможуть довіряти всі свої дії. Цей крок має допомогти нам закріпити позиції, дати ресурси для розвитку бізнесу, в тому числі в Україні, а також забезпечити наших клієнтів додатковим комфортом.
– У світі зараз спостерігається бум великих технологічних IPO. У щоб ви інвестували?
– Напевно, рекомендація буде досить універсальною.
Насправді цей бум розпочався не цього року, він триває останні років п’ять. Хоча ця весна була дуже результативною, і гадаю, що цієї осені впродовж кінця жовтня та листопаду ми побачимо ще кілька цікавих розміщень. Але суть у тому, що максимальну вартість на фондовому ринку в будь-який час отримували компанії, які знаходили спосіб досягати найбільшої продуктивності праці.
Особисто мені подобаються ті, хто робить ставку на корпоративний сегмент. Не називатиму конкретні імена, це, швидше, цілі індустрії. Але загалом, це хлопці, які допомагають великим корпораціям підвищувати продуктивність та економити видатки.
Також я дуже вірю в індустрію розваг. Внаслідок підвищення продуктивності праці в розвинених країнах у людей стає все більше вільного часу. Людство починає нудьгувати, йому хочеться розваг, і воно готове за них платити. Очевидно, що гіганти на кшталт Disney будуть успішними й надалі, а навколо них розквітатиме величезна кількість компаній, орієнтованих на виробництво комп’ютерних ігор, кіберспорт тощо.
•••
Швидше за все, ми побачимо зростання ризиків знецінення грошей, долара в тому числі, а також ризики того, що інфляція в США може вийти з коридору в 2-3% та підвищитися
•••
Тут головний секрет у тому, щоб розподіляти свої ризики та не забувати про те, що головні загрози полягають не в тому, що фондові ринки впадуть й акції знеціняться. А в тому, що саме регулятори, в тому числі й західні, для боротьби з кризою та стимулювання економічного зростання продовжують друкувати гроші так чи інакше.
Тому, швидше за все, ми побачимо зростання ризиків знецінення грошей, долара в тому числі, а також ризики того, що інфляція в США може вийти з коридору в 2-3% та підвищитися.
Головне – створити максимально широкий портфель компаній – як тих, на яких можна заробити дуже багато, якщо вони досягнуть успіху, так і стабільних бізнесів, які працюють по всьому світу і є дивовижно ефективними.
Гроші треба примушувати працювати, їх необхідно в щось вкладати. Адже найголовніший ризик не в тому, що папери можуть знецінитися. Так, навіть великі компанії можуть збанкрутувати. Але історично індекс S&P 500 зростає майже на 15% щороку протягом останніх 100 років. І ніщо не давало такий дохід, як акції.
– І тоді останнє запитання про IPO. Зрозуміло, що в Україні поки немає свого Uber. Але хто з українських компаній (або з яких галузей) потенційно може вийти на біржу?
– Напевно, насамперед це телеком: мобільні оператори, інтернет-провайдери, оператори фіксованої та мобільної телефонії. Не виключаю, що український ринок переживатиме ще певну консолідацію. Адже якщо ринок мобільного зв’язку доволі добре структурований, так само, як він структурований практично в усьому світі, то на ринку фіксованої телефонії існує дуже великий потенціал для створення більших гравців. Вірогідно, ринок фіксованого телекому ще буде консолідуватись, а згодом може бути створена публічна компанія.
– Щоб у щось інвестувати, потрібно розуміти, що ти робиш. Як ви оцінюєте рівень інвестиційної грамотності в Україні?
– Він не дуже високий. Але добра новина – він усюди не дуже високий: й у США, й у Німеччині. Там люди теж не розбираються в інвестиціях. І найчастіше більшість інвестиційних рішень вони приймають під впливом інвестиційних консультантів. Наприклад, ми не займаємося чистим управління активами. Ми, безумовно, є брокером, ми ті, хто приносить якісь цікаві ідеї та дає рекомендації.
Інвестиції – це складний продукт. Навіть якщо хтось каже, що це дуже просто й упоратися з ним може кожен. Упоратися з ним може кожен, але це складний продукт. І коли ти не розумієш, що робиш, інвестиції ніколи не призводять до успіху.
– Наскільки в принципі українські споживачі схильні обирати ризиковані стратегії інвестування?
– Насправді споживач налаштований обирати ризиковані стратегії. Але справа в тому, що споживачі, які взагалі не готові ризикувати, найчастіше нічого не хочуть чути про фінансовий ринок. І таких споживачів більшість. Вони інтуїтивно розуміють, що це дуже-дуже ризиковано і тут можна все втратити.
Привести на ринок консервативного інвестора – це дуже велика робота, яку ще поки ніхто не зробив
Привести на ринок консервативного інвестора – це дуже велика робота, яку ще поки ніхто не зробив. Тому зараз на ринок приходить в основному просунута аудиторія, ентузіасти та ті, хто не боїться ризикувати. Їх небагато, але вони є.
А от щоб привести масового інвестора, треба навчитися його захищати, запевнити, що тут про нього піклуватимуться, що це не якийсь акваріум з акулами.
– Які плани вашої компанії на українському ринку на найближчий час?
– Як я вже казав, ми плануємо інвестувати у розвиток ринку державних облігацій, у просування та вдосконалення цього продукту, а також у розвиток наших співробітників та технологій.
Ми поки не розглядаємо покупку конкурентів в Україні. Просто тому, що на ринку зараз немає великих роздрібних брокерів.
Ми хочемо стати найбільшим роздрібним дилером ринку державних облігацій. Щоб українці, які замислюються про вигідне вкладення своїх коштів, розглядали державні папери, як мінімум, одночасно з банківськими депозитами. І, можливо, дійсно обирали їх, тому що це надійніше та дохідніше, принаймні, у поточний період часу.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах