Ольга Бєлькова: Основні енергетичні виклики

Про енергетичну безпеку та енергоефективність

Сьогодні на погоджувальній раді в ВРУ мала наголосити на енергетичних викликах, які стоять перед чинними на новообраними президентами Украіни прямо «вчора», але які зараз активізуються на геополітичній арені.

1) постачання нафтопродуктів в Украіну у звязку із рішенням РФ щодо заборони на експорт до України нафтопродукти. Співвідношення власного виробництва та імпорту в загальному балансі нафтопродуктів України в 2018 році становило 43% на 57% для автомобільних бензинів, 11% на 89% для дизельного пального та 24% на 76% для скрапленого газу.
Не виключено, що російська сторона використає ситуацію не лише для дестабілізації економіки України, а й для просування на паливному ринку дружніх бізнес-груп – через надання їм або афілійованим імпортерам окремих дозволів на ввезення палива до України.
Щоб уникнути подорожчання нафтопродуктів внаслідок можливого скорочення постачань з РФ, необхідна реальна диверсифікація постачань, нарощування імпорту з європейського напрямку, стимулювання операторів до підписання середньо та довгострокових контрактів, в тому числі шляхом залучення фінансового кредитування на прийнятних умовах, формування страхового запасу моторного палива усіх операторів ринку, створення і підтримання мінімальних резервів нафти та нафтопродуктів. Для реалізації цих завдань нам терміново потрібно внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про стратегічні резерви нафти й нафтопродуктів», що передбачено вимогами Директиви 2009/119/ЄС в Україні «Стосовно створення мінімальних резервів нафти та нафтопродуктів», яка імплементується Україною з порушенням усіх строків плану імплементації цієї Директиви.

2) Друге чутливе питання енергетичної безпеки пов’язане з перериванням транзиту російського газу через ГТС України в опалювальний сезон 2019-2020 років та реалізацію Росією проекту «Північний потік-2». Чинний контракт між НАК «Нафтогаз» та ВАТ «Газпром» щодо транзиту російського газу через територію України завершується 31 грудня 2019 року.

На сьогодні Російська Федерація наполегливо готується до зупинення транзиту через українську територію з 01 січня 2020 року: накопичуються обсяги російського газу в підземних сховищах Європи, укладаються угоди про постачання скрапленого газу в рахунок зобов’язань Газпрому для європейських споживачів. Все це може призвести до того, що в опалювальний сезон 2019-2020 років ми можемо опинитися наодинці з нашими проблемами. Однак, накопичення потрібного обсягу запасів природного газу в ПСГ – це теж проблема. І її потрібно вирішувати як стратегічний безпековий ризик – фінансування має бути виділено і визначено відповідальна компанія. Або шляхом створення необхідного резерву, або за рахунок інших механізмів, які дозволять профінансувати закачування газу в українські ПСГ.

Сподіваюся, що попри різність політичних вподобань на виборах енергетичні експерти погодяться в одному – ці ризики реальні і їх треба аналізувати та пропонувати рішення. Це виклики, які стоять перед Україною, а не окремими командами.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram