Богдан Данилишин: Спад ділової активності Європи

ЄЦБ знизив прогноз для зростання ВВП у зоні обігу євро з 1,7% до 1,1%

Економічна політика Української влади за останні роки дозволила подолати негативні тенденції розвитку, що складалися, починаючи з 2012 року.

Відбулась чергова публікація прогнозів МВФ в рамках World Economic Outlook, та Європейського Центрального банку (ЄЦБ). Опубліковані данні свідчать про досить серйозне погіршення ділової активності у Європейському регіоні.

У березні 2019 року ЄЦБ знизив прогноз для зростання ВВП у зоні обігу євро з 1,7 до 1,1%. Прогноз знижений через BREXIT, та проблему у німецькому автопромі.
Прогнози по зростанню ВВП РФ залежать від цін на нафту та глибини санкцій під якими знаходиться РФ і коливаються на 2019 рік у межах 1,3,-1,6%.
ВВП Туреччини у четвертому кварталі знизився на 1,1%, а за прогнозами МВФ у 2019 році знизиться на 2,5%. Очікується що зростання відбудеться тільки у 2020 р. на 2,0-2,5%.

Щодо прогнозів по Україні. У 2019 році за прогнозами НБУ ВВП має зрости на 2,5%, МВФ та Світового Банку – на 2,7%, Кабміну – на 3,0%. Якщо навіть самий песимістичний прогноз збудеться, то такий темп зростання можна вважати цілком задовільним з огляду на загальну ситуацію як в Європейському регіоні так і в Україні. За моїми експертними оцінками, зростання ВВП буде становити 2.7-3%, індекс споживчих цін буде знаходитись в межах однозначного показника.

Як підтвердження цього наведу наступні пояснення.

Економіка України зростає 12 кварталів поспіль. На початку 2019 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій та головних ознак макроекономічної стабільності. Так у січні-лютому 2019 року більшість видів економічної діяльності, окрім промисловості, демонструють зростання обсягів виробництва, зокрема: сільське господарство – на 3,2%; будівництво – на 16,8% .

У той же час у січні-лютому 2019 року через продовження дії специфічних чинників промислове виробництво зменшилося на 2,5%. Однак, подивимося на показник в ретроспективі. Промвиробництво в Україні падало в 2012 році – на 0,7%, в 2013 році – на 4,3%. Отже, проблеми в промисловості розпочалися до Революції гідності. Початок війни, різке скорочення економічних зв’язків з Росією і криза фінансово-кредитної системи прискорили ці процеси: в 2014 році промвиробництво впало на 10,1%, в 2015 році – на 13%. У 2016 році промвиробництво повернулося до зростання – на 2,8%. У 2017 році ситуація була специфічною – більшу частину року промислове виробництво знижувалося, але якимось чином, за уточненими даними Держстату, зростання за рік склало 0,4%. За підсумками 2018 року було зростання на 1,1%.

Однак, наприкінці минулого року почала зароджуватися неприємна тенденція – в листопаді промислове виробництво знизилося на 0,9%, в грудні впало на 3,5% (до відповідних місяцях 2017 року). Це призвело до того, що за підсумками IV кварталу 2018 року промислове виробництво в Україні знизилося на 0,4%. Тенденція продовжилася і в цьому році – падіння промвиробництва в січні склало 3,3%, в лютому – 1,9%. За січень-лютий 2019 року у порівнянні із аналогічним періодом 2018 року промисловість знизилась на 2,5%, переробна промисловість на 3,9%, добувна промисловість залишилась на тому ж самому рівні що і рік тому. Найбільше зростання за січень-лютий 2019 року показала така галузь як виробництво фармацевтичних продуктів та препаратів, яка зросла на 15,2%.

Споживча інфляція упродовж січня-березня 2019 року становила 2,4% і порівняно з попередніми роками є найнижчою (у січні-березні споживчі ціни упродовж 2016-2018 років за розрахунками Мінекономрозвитку зростали у середньому на 3 %). На даний час споживча інфляція сформована крім сезонного чинника (подорожчання продуктів харчування) також певним впливом адміністративної складової формування цін (відбулося підвищення тарифів на окремі комунальні послуги, транспорт і зв’язок).

За даними МЕРТ, Номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників у січні-лютому 2019 року збільшилася на 20% до 9 326 гривень (у січні-лютому 2018 року – 7 770 грн.), заробітна плата, скоригована на індекс споживчих цін, – на 10,1%.

Динаміка зовнішньої торгівлі в цілому була позитивною внаслідок зростання цін на світових ринках на певну продукцію українського експорту. Так, у січні-лютому 2019 року вартісний обсяг експорту товарів та послуг (за даними Національного банку) збільшився на 9,4%.

Мала місце тенденція зростання обсягів зовнішньої торгівлі до країн ЄС: вартісні обсяги експорту товарів до країн ЄС зросли на 6,1% (питома вага
в загальному обсязі експорту товарів – 39%).

Вартісні обсяги імпорту товарів та послуг (за даними Національного банку) збільшились на 2% порівняно з січнем 2018 року. При цьому, вартісні обсяги імпорту товарів з країн ЄС зросли на 15,9% (питома вага в загальному обсязі імпорту товарів – 38,5%).
Сальдо торгівлі товарами та послугами у січні-лютому 2019 року становило «мінус» 1 292 млн дол. США (за даними Національного банку).

Загалом економічний розвиток на початку 2019 року, не зважаючи на певні коливання окремих показників економічної діяльності, що у тому числі були спричинені специфічними обставинами, формує основу для подальшого якісного економічного зростання в умовах продовження реалізації задекларованих реформ.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram