1 661

Чи зможе штучний інтелект замінити людину?

Дослідження викладача ШІ в Big Money University та СЕО Dronehub Вада Мельника

На фото: Вад Мельник

Напевно, тільки лінивий не чув про штучний інтелект. Його зараз активно застосовують майже у всіх сферах: піарі, бізнесі, дизайні та навіть у fashion індустрії.

Проте як і будь-яка нова технологія, що потенційно може мати ключовий вплив на наше повсякденне життя, штучний інтелект має ентузіастів і противників. Є ті, хто стверджує, що ШІ вже зараз змінює нашу реальність на краще, підвищує продуктивність і розширює наші можливості для розвитку та пізнання.

Опоненти ж вважають, що нестримний розвиток ШІ, без належного регулювання, може коштувати нам робочих місць і навіть краху цивілізації.

Викладач ШІ в Big Money University та засновник та CEO компанії Dronehub Вад Мельник висловив свою точку зору на цю тему.

Технологічні прориви зазвичай видно здалеку. Тільки через декади можна було сказати, що персональні комп’ютери змінили нашу реальність на краще, і сьогодні без них важко уявити роботу чи розваги. Так і гаджети — колись вони були дивиною. І коли перший iPhone з’явився на ринку, він змінив спосіб нашого спілкування, відкрив абсолютно нові сфери бізнесу, зокрема, ігри та мобільні додатки.

Чи стане штучний інтелект наступним таким проривом?

Не можна заперечувати, що ми живемо в кризові часи. Пандемія, порушення ланцюгів постачання, інфляція, зростання міжнародної напруженості показали, що загроза війни у XXI столітті стосується не лише місця зіткнення. Через глобалізацію вона впливає на те, як функціонує весь світ і, зокрема, світова економіка.

Після першої хвилі захоплення технологіями на основі штучного інтелекту ми бачимо, що наявні інструменти ШІ не настільки досконалі, як їх спочатку представляли. Нам ще належить пройти тривалий шлях, щоб вони могли досягнути людського інтелекту, не говорячи про те, щоб виконувати різноманітні завдання і розв’язувати проблеми комплексно. Однак, внаслідок сплеску інтересу до таких технологій, викликаного насамперед Chat GPT, більшість світових компаній змушені враховувати цю тенденцію та інвестувати у власні рішення. З такими швидкими темпами розвитку та ентузіазмом інвесторів штучний інтелект незабаром може стати життєздатною підтримкою бізнес-процесів.

“Можливості штучного інтелекту зростають в геометричній прогресії — від виконання простих автоматизованих завдань до виконання складних алгоритмів, що дозволяють навчатися та ухвалювати рішення. Машинне навчання, обробка природної мови та комп’ютерний зір дозволили ШІ виконувати завдання, що колись вважалися винятково людським інтелектом. Наприклад, штучний інтелект може аналізувати величезні масиви даних із точністю і швидкістю, незрівнянною з людською, керувати автомобілями та навіть писати музику”, — зазначає Вад Мельник.

Він наголошує, що яскравим прикладом цієї трансформаційної сили є співпраця Dronehub та однією з найбільших залізничних компаній у світі.

Традиційно обслуговування понад 30 тис. км залізничних колій було трудомістким завданням, що вимагало від 12 тис. працівників щоденних перевірок на наявність тріщин, перешкод і різних інших аномалій. Цей процес, хоч і був критично важливим, але дуже неефективним і не дешевим.

“У межах новаторської ініціативи ми спільно розробили технологію, що використовує автономні дрони, оснащені системами штучного інтелекту. Ці дрони здатні виявляти 16 типів залізничних аномалій, що значно спрощує процес інспекції. Після кількох років розробки ця технологія досягла дивовижного показника ефективності — понад 80% у більшості тестів. Такий стрибок у продуктивності не лише демонструє можливості ШІ у виконанні складних завдань, але й позиціонує його як життєздатну альтернативу ручній праці, потенційно заощаджуючи до $480 млн щорічно та дозволяючи автоматизувати всі 12 тис. робочих місць”, — розповів Мельник.

На фото: Вад Мельник

Людина чи машина?

Він також навів інший приклад використання ШІ в бізнесі, коли автоматизував один із відділів свого бізнесу.

“У нас, як і у більшості молодих компаній — величезний потік запитів від потенційних клієнтів. Як правило, це були численні електронні листи з проханням надати роз’яснення на різні теми, зокрема, використання автономних дронів у бізнесі, інтеграція з конкретними сервісами або розуміння регуляторних обмежень у різних країнах. Відповіді на ці запити були трудомістким процесом, що часто вимагав колективних зусиль кількох співробітників. Тож впродовж дня у середньому відділ продажів міг відповісти лише на 7-10 таких електронних листів”, — зазначив фахівець.

Оскільки понад 95% необхідної інформації оброблялися людиною, іноді через втому чи відволікання подавалися помилкові тлумачення, що призводило до неефективності роботи. Крім того, кількість заявок значно перевищувала можливості, і спричиняла значне відставання в роботі.

“На тлі цього була створена кастомна модель GPT, навчена на нашій внутрішній корпоративній інформації. Тоді ще не було Custom GPT від OpenAI, тому ми скористалися технологіями IBM. На це пішло лише кілька вечорів, щоб зінтегрувати результат із нашим CRM за допомогою Zapier. Результати були просто винятковими.

Наша система штучного інтелекту змогла генерувати точні та влучні відповіді протягом 20-30 секунд, що значно випередило нашу людську команду. Лише за один день ми обробили всі 140 відкладених лідів, які не оброблялися місяцями через обмежені можливості. Наступний крок був очевидним — ми перевели більшість наших передпродажних операцій на цю систему штучного інтелекту, зберігши лише одного співробітника для нагляду та тонкого налаштування алгоритму”, — говорить Вад Мельник.

На фото: Вад Мельник

Але чи варто боятися штучного інтелекту?

ШІ може бути насамперед відповіддю на погіршення демографічної ситуації на Заході. Більшість розвинутих країн стикаються з проблемою нестачі робочої сили. Інвестиції в ШІ також можуть підтримати економіку, яка потерпає від фінансової кризи та наслідків COVID. Наприклад, Німеччина, яка стикається з економічним спадом, оголосила, що збільшить державні витрати на розробку ШІ до €1 млрд протягом наступних двох років. США, з іншого боку, поки виділили $3,3 млрд на подібні проєкти у 2022 році за загальної суми $47,4 млрд від приватного сектору. Для порівняння, витрати Китаю за той самий період становили $13,4 млрд.

Вад Мельник наголошує, що твердження про те, що штучний інтелект залишить людей без роботи й спричинить економічну стагнацію, не має під собою жодних підстав.

“Навпаки, зібрані дані та поточні дослідження показують, що чат-боти на основі штучного інтелекту можуть реально допомогти підвищити ефективність бізнесу. Це також потребуватиме дедалі більшої кількості мікрочипів у центрах обробки даних і технологій на основі ШІ, що використовуватимуться дедалі більшою кількістю фахівців у різних галузях”, — підкреслив він.

Повертаючись до кейсу із залізною дорогою, Мельник додав, що під час роботи виявилося, що компанія не тільки не планує звільняти жодного з 12 тис. співробітників, а навпаки — створює фонд, для розвитку та підвищення кваліфікації працівників. Ця ініціатива має на меті розширити їхні можливості, що дозволить розв’язувати більш креативні та інтелектуально складні завдання. А всі рутинні завдання будуть виконувати роботи та ШІ.

“Цей кейс ілюструє, як штучний інтелект може стати потужним союзником у розв’язанні нагальних проблем сучасності. Йдеться не просто про заміну людських зусиль, а про їх доповнення, що дозволяє людині зосередитися на інноваціях і творчому розв’язанні проблем. У той час як ми продовжуємо орієнтуватися в складнощах мінливого світу, штучний інтелект є маяком надії та свідченням людської винахідливості, що веде до більш ефективного, сталого і творчо наповненого майбутнього”, — резюмував Вад Мельник.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram