Investory News підготувала добірку відомих брендів, що стали звичними для нас словами у повсякденному житті
Ксерокс, памперси, вазелін, фен, джакузі — цілий ряд товарів, назви яких давно стали іменами загальними. До того ж і народно дієвими словами. Хто з нас не казав: “Відксерити” чи “відфотошопити”? Адже правильно все ж таки казати “зробити копію” чи “обробити фотографію”.
Однак колись, та й не так давно, вони несли свої імена з гордістю, адже це були, а іноді є й дотепер, саме назви торгових марок.
• Фломастер •
17 березня 1960 року в Японії марка Flo-master вперше випустила на ринок відомі нині в усьому світі фломастери. А перші прототипи фломастерів з’явилися в Японії ще в 1942 році, і винайшов цей пристрій Юкіо Хорі.
Він виготовив інструмент для письма, який писав за допомогою фарби, яка стікала зі спеціального резервуара до наконечника. Наконечник цей складався з пористого матеріалу, зазвичай для його виготовлення використовувався повсть або нейлон. Німецька фірма Edding вперше привезла цей товар з Японії в 1960 році.
Дивно, що звичне загальне слово колись було брендом. Компанія Edding, відома виробництвом фарб, чорнил та олівців, випустила зразок Edding N1. Його наконечник був виготовлений з пресованого повстяного матеріалу. Фірма представила фломастери різних кольорів.
Слово “фломастер” — це спрощена назва англійського бренду Flo-wmaster. Саме під цією маркою випускалися чорнила, які широко застосовувалися практично у всіх фломастерах.
• Одеколон •
Італійський парфумер Йоганн Марія Фаріна не особливо роздумував над назвою свого продукту, формулу якого він створював кілька років, і в 1709 році був готовий принести виріб широкій публіці. Оскільки жив і працював Фарина в Кельні, то й назву дав відповідну — Eau de Cologne, тобто вода з Кельна.
Під час семирічної війни 1756-1763 років, яка йшла, в першу чергу між Пруссією та Австрією, “Кельнська вода” як трофей в солдатських рюкзаках покинула межі Німеччини та поширилася практично на всі країни.
Особливо полюбився одеколон у Парижі. Французькі парфумери не змогли розгадати формулу Йоганна, і створили свою, але назва продукту збереглася.
• Кеди •
Слово, що означає спортивне взуття на гумовій підошві, також не що інше, як бренд Keds. І саме слово кеди сало зрощенням слів “kid” — дитина, і “ped” — пішохід. До речі, була ідея назвати бренд Peds, тоді й популярне взуття зараз іменувалося б трохи інакше.
Основний гонорар за ідею взуття на гумовій підошві повинні отримати нащадки південноамериканських індіанців. Адже це їх предки придумали обливати підошви ніг соком гевеї й таким чином захищати взуття від змій, комах та колючої трави.
Як завжди — з’явився заповзятливий чоловік, який злегка допрацював ідею, додав до неї трохи спортивного шику у вигляді парусинової світлої основи, і перетворив на дзвінку монету.
У 1860 році всі англійські аристократи грали в крокет саме в такому взутті, правда, поки взуття було безіменим.
Народження бренду Keds відбулося в 1892 році, коли кілька невеликих заводів з виробництва взуття з гумовою підошвою об’єдналися під вивіскою U.S. Rubber Company.
У 1916 році фірма U.S. Rubber запустила виробництво взуття під маркою Keds. Саме цей американський виробник на багато десятиліть став одноосібним лідером з виробництва нового взуття.
• Унітаз •
У 1773 році англієць Томас Креппер винайшов спеціальний пристрій, який дозволяв дозувати злив води, і саме тоді туалет набув вигляду, схожий з сучасним.
Пізніше, в 1851 році, його тезка Томас Твайфорд запатентував свій винахід, що нагадує нинішній унітаз. Існує дві версії походження слова “унітаз”. Перша з них вказує на те, що в 1883 році Томас Твайфорд зміг поліпшити винахід Креппера, він зробив його цілісним, а як матеріал для виготовлення використовував фаянс.
Він назвав свій виріб Unitas, тобто “єдність” (тому що модель була цілісною), і представив цей винахід на Лондонській міжнародній виставці охорони здоров’я, отримавши золоту медаль.
Також існує версія походження слова від назви іспанської фірми UNITAS, яка займалася електричним забезпеченням країни, а заодно з 1909 року стала випускати й унітази. Ця фірма постачала ці вироби у Європу — так назва торгової марки стало у нас загальною назвою.
• Фен •
Спочатку ці товари для сушки та укладання волосся випускалися тільки фірмою Foen. Перший спеціалізований прилад для сушки волосся, прабатько сучасних фенів, з’явився у 1900 році в Німеччині.
Увійшло в багато мов назва “фен” пов’язана із зареєстрованою німецькою маркою Foen. Саме це слово, “фьон”, означає теплий альпійський вітер.
У 1900 році німецька фірма Sanitas випустила перший фен, який важив 2 кг та нагрівав волосся до 90 градусів. При цьому ще й коштував цілий статок — близько 40 марок при середній вартості зачіски у 2 марки.
Потім заповзятливі американці у 20-і роки полегшили агрегат, додали регулятор температури й в цілому привели фен у порядок. Тільки імені йому поки не дали. І вже в 1941 році знову ж німці створили апарат для сушіння волосся під маркою Foen, зробивши всю подібну техніку для нас ні чим іншим, як “фенами”.
• Ксерокс •
Ксерокс, відксерити, ксерити — зараз це слово настільки добре у нас прижилося, що навіть стало видозмінюватися.
У 1947 році корпорація Xerox придбала патент на виготовлення копіювального пристрою, який винайшов Честер Карлсон. Сам пристрій Честер запропонував назвати Xerox від процесу ксерокопіювання: xerography, що буквально в перекладі з грецького означало “пише сухо”.
Апарати, які виробляла компанія Xerox, були значно кращої якості, ніж всі інші, і саме тому витіснили інші торгові марки.
Через домінування компанії на ринку подібних пристроїв бренд перетворився в ім’я загальне. В Англії назва не прижилася. А ось у нас вони називалися “ксероксами” ще з часів першої появи в 1970-ті роки, занадто добре освоївши назву бренду та перетворивши його в ім’я загальне.
• Памперси •
Напевно, мало хто зараз використовують слово “підгузник”, набагато частіше ми називаємо це засіб дитячої гігієни “памперсами”, навіть не замислюючись про те, що колись це було просто назвою торгової марки.
В 1961 році компанія Procter & Gamble уперше випустила підгузники, які володіли спеціальним вологопоглинаючим шаром. Винайшов їх Віктор Мілз, який працює технологом компанії.
Доглядаючи за трьома онуками, він вирішив, що прання пелюшок дуже втомлює, і підгузники повинні стати одноразовими. Пізніше, під цим же брендом стали випускатися вологі серветки для догляду за шкірою дитини.
Звичайно, першою винахідницею підгузника стала Меріан Донован. Коли у неї народилася дочка, Меріон задумалася, як зробити догляд за нею більш приємним і чистим. Так, у 1946 році з фіранки для ванної вона пошила чохол для пелюшок — він не давав намокати та бруднити простирадла в дитячому ліжечку.
Після удосконалень з’явився підгузник з парашутного нейлону на пластикових кнопках. I в 1951 році Меріан отримала патент на свій винахід, який швидко став дуже популярним. Але Віктор Мілз запропонував як всмоктуючий матеріал застосувати суперабсорбент, оскільки в першому одноразовому підгузнику, який з’явився в 1956 році, використовувалася деревна тирса.
Саме слово “pampers” перекладається з англійської як “пелюшки”, а слово pamper — як “балувати”. Вважається, що саме від слова “балувати” і сталося сучасне слово “pampers”. Однак зараз памперсами називаються всі одноразові підгузники, а не тільки продукцію компанії Procter & Gamble.
• Вазелін •
Американський громадянин родом з Лондона Роберт Чезбро в кінці XIX ст. захопився дослідженнями продуктів недавно відкритої нафти. Особливо хіміка зацікавила парафінообразна маса, яка при нафтовидобутку налипала на бурові установки та забивала помпи. Нафтовики мазали нею опіки та порізи, які на диво швидко гоїлися.
Чезбро виділив з маси корисні інгредієнти, назвав їх “нафтовим желе” і в 1870 році почав виробництво, але через назву ніхто його продукт не купував — в той час вважалося, що будь-яка речовина на основі нафти легко запалюється.
Винахідливий хімік змінив назву на Vaseline: від німецького “wasser” (вода) і грецького “elaion” (оливкова олія). За свій винахід Чезбро був посвячений у лицарі, а вазелін виявився популярний настільки, що так стали називати всі пов’язані з ним косметичні засоби.
• Джакузі •
Фірма заснована в 1917 році одним із семи братів емігрантів з Італії, на прізвище Jacuzzi, приблизно в 1900 році переїхали в США.
Спочатку фірма займалася виробництвом літальних апаратів; пізніше — гідравлічних помп для сільськогосподарського використання.
У сім’ї братів Якуцці одному з дітей був потрібний регулярний масаж. Уже в той час було відомо що вода та масаж роблять благотворний вплив на здоров’я людини.
Винахідливість братів знайшла застосування і вони створили прототип сучасної гідромасажної ванни. Пізніше вони багаторазово вдосконалили свій винахід і отримали близько 250 патентів.
В середині XX ст. сім’я почала промисловий випуск устаткування для домашнього гідромасажу. В решті решт у 1956 році Кандідо Якуцці (Candido Jacuzzi (1903-1986 рр.) винайшов “джакузі” (джакузі — неправильна американська вимова цього італійського прізвища, яке, однак, міцно вкоренилося в багатьох мовах світу).
У 1968 році Рой Якуцці (Джакузі) отримав комерційну ліцензію на цей винахід, а також впровадив свою певну форму, в якій сопла інтегровані в саму архітектуру ванни. Гасло фірми: “Джакузі: Вода, яка рухає вас” (Jacuzzi: Water that moves you). Фірма існує й понині.
• Ескімо •
На останок про смачненьке. Ескімо зараз відоме у всьому світі та має практично однакову назву та вимову. Офіційно вважається, що цей десерт був винайдений у 1920 році компанією Gervais, відомою зараз як Danon.
Однак версій походження як самого ескімо, так і слова “ескімо” декілька. Перша з версій приписує створення ескімо данцю Крістіану Кенту, який одного разу випадково облив брикет морозива шоколадною глазур’ю і назвав своє творіння eskimo pie — “пиріжок ескімоса”.
За другою версією, рецепт у 1919 році розробив американець Християн Нельсон і також назвав його eskimo pai, а в 1922 році він запатентував свій винахід.
Сучасний вид ескімо набув тільки в 1934 році, коли компанія Gervais стала випускати його з паличкою. Брикет на паличці також називався Eskimo pie — назва прижилася і стала використовуватися для назви самого десерту, пізніше скоротившись до сучасного “ескімо”.
На додаток. Це ще далеко не весь список брендів, які стали загальними назвами:
• Акваланг — легкий апарат для дихання під водою. Зараз товарний знак Aqua-Lung належить U.S. Divers.
• Aspirin — протизапальний, жарознижувальний, болезаспокійливий: товарний знак фірми Bayer;
• Heroin — опіат і засіб від кашлю: товарний знак, який придумала компанія Bayer;
• Джип — торгова марка Jeep;
• Диктофон (Dictaphone) — записуючий пристрій. Назва компанії Dictaphone.
• Дихлофос — будь-який інсектицид в аерозолі.
• Yo-Yo — іграшка на мотузочці: від назви компанії “Yo-Yo Manufacturing Company”, суд визнав слово “yo-yo” загальним;
• Ківі (Kiwi) — китайська актинідія: торгова марка компанії постачальника фруктів у Новій Зеландії;
• Коньяк (Cognac) — бренді виготовлений у французькому місті Коньяк;
• Лейкопластир (Leukoplast) — кріплення медичних пов’язок: товарний знак з 1921 по 2003 рр. належав Beiersdorf AG потім фірмі BSN medical GmbH.
• Магнітофон — пристрій для запису і відтворення за допомогою магнітної стрічки: торгова марка першого такого комерційного пристрою німецької компанії AEG;
• Метро — Metropolitan Railway (1863 р.): означало “столична залізниця”;
• Мультілок (Mul-T-Lock) — автомобільний замок: назва фірми Mul-T-Lock, яка існує і понині;
• Нейлон (Nylon) — синтетичний поліамід для виготовлення тканин: товарний знак DuPont;
• Скотч (Scotch) — липка стрічка: товарний знак 3М Company (США);
• Суперклей (Super Glue) — етілціанакрілат: назва фірми Super Glue Corp;
• Термос — посудина Дьюара, призначена для теплоізоляції харчових продуктів. Товарний знак Thermos GmbH. У багатьох країнах визнаний загальним і втратив статус товарного знака.
• Тосол — антифриз: утворено з: “ТОС” — технологія органічного синтезу, і “ОЛ” — хімічне закінчення, що показує, що це спирт.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах