Соцмережі
30 Грудня 2021
823

Віталій Шапран: Ризики 2022

Моє бачення ризиків на 2022 рік

1. Поступове погіршення цінової кон’юнктури на світових ринках для України. Скоріш за все, ціни на нафту та інші енергоресурси у 2022 році продовжать своє зростання, а от вартість залізорудної сировини та сталевого прокату буде знижуватись. Протистояння управління енергетичними резервами США та ОРЕС на ринку нафти, путінської Росії та Європейської комісії на ринку газу, а також ризики загострення конфліктів в регіонах видобутку нафти цілком можуть увімкнути сценарій, коли нафта марки brent з легкістю перетне позначку 100 доларів за барель, що автоматично збільшить ціни і на інші енергетичні ресурси. Для України такий ймовірний сценарій не є вигідним, оскільки буде негативно впливати на торговий баланс. Досі нам вдавалось збалансувати експорт та імпорт завдяки диверсифікованому сільськогосподарському експорту, наявності зовнішніх запозичень і притоку грошей заробітчан (щороку до $12-13 млрд). Думаю, 2022 рік не стане тут виключенням. Утримати ситуацію під контролем дозволять і золото-валютні резерви НБУ. Але очікувати “валютного фонтану” на міжбанку точно не варто. Уряду нарешті варто також подумати про формування національного енергетичного резерву, який може відігравати у майбутньому більш важливу роль ніж ЗВР НБУ.

2. Глобальний ринок капіталів зараз відтягнув на себе великий обсяг додаткової ліквідності, яка з’явилась в результаті численних програм кількісного пом’якшення від центральних банків-емітентів резервних валют. Якщо подивитись на глобальну статистику, то можна побачити, що останні 6-9 місяців означились шаленим зростанням ринку акцій та спекулятивного сегменту ринку облігацій. Останнє не може не турбувати, оскільки це означає наявність високої гіперактивності емітентів з ринків, які розвиваються, де строки і ставки запозичень знаходяться на межі розумного боргового навантаження. Перші тривожні ластівки на ринку з’явились після дефолту китайського забудовника Evergrande. Тут я цілком розділяю побоювання Федерального резерву, оскільки більше 300 компаній з КНР торгуються на ринку акцій США, і в разі обвалу на біржах Шанхаю та Шеньчженю, хворобливі тенденції можуть легко, неначе вірус, перекинутись на американські біржі. Ринок акцій США хоч і знаходиться зараз під інфляційним тиском, виглядає досить переоціненим, що після програм QE створює вагомий дискомфорт. Україна не може сама протидіяти глобальним кризам, тому нам варто заучитись підтримкою МВФ, але більш агресивно відстоювати свої інтереси. Наприклад, варто поставити під сумнів ринковість цін на газ, які на спот-ринку в ЄС коливались явно під тиском дій Газпрому. Варто також повернути собі право змінювати правила розподілу прибутку НБУ.

3. На мою думку, економічно РФ не готова до масштабної та тривалої війні з Україною. Звісно, соціально-економічні ризики для Кремля носять другорядний характер, але відкидати їх не варто. Сумніваюсь також, що Кремлю потрібна військова операція, після якої його очікуватиме підсилення санкцій та економічна ізоляція. Основні реальні причини поточного загострення – це спроба будь-що запустити в експлуатацію Північній потік-2 та досягти стратегічних переваг над Україною у транзитних переговорах. Нам пора вже звикати, що у кожного сусіда свої методи роботи, і щоб досягти економічних переваг одні пересувають війська по своїй території, інші – змінюють маршрути LNG-танкерів. Повна втрата російського транзиту для України – це приблизно 1% ВВП та можливий дискомфорт при постачанні газу споживачам. Втім для України не такий страшний конфлікт з РФ, як систематичні та довгі розмови про нього. Такі розмови створюють ілюзію ризиків масштабного військового конфлікту, що блокує притік прямих інвестицій до України, особливо до східних та південних промислових областей, для розвитку яких інвестиції особливо потрібні. Я не є за фахом дипломатом, тому не можу тут нічого порекомендувати крім римської класики “Si vis pacem, para bellum” (хочеш миру – готуйся до війни). Але готуватись потрібно тихіше, не привертаючи уваги до цього процесу власного населення та іноземних інвесторів.

4. Інфляція у 2021 році вийшла за рамки всіх прогнозів по більшості розвинутих країн та країн-торгівельних партнерів України. 2021 рік був дуже вдалим для того щоб, наприклад, розширити коридор інфляційних коливань, але цим шансом ми не скористались. Підсумки листопада 2021 року вказують на таку інфляцію: США 6,8%, ЄС 4,9%, Польща 7,7%, Угорщина 7,4%, Латвія 7,5%, Литва 9,2%, Туреччина 21,3%. Україна з малою та відкритою економікою не зможе протидіяти інфляційній загрозі тільки монетарними методами, ми просто «імпортуємо зростання цін» разом із споживчим імпортом, а при зростанні цін на енергетичний імпорт інфляційний ефект переноситься на неенергетичні ринки з певним часовим лагом. Звісно, уряд може застосувати певні превентивні заходи, наприклад, зафіксувати ціни на газ або пальне та за рахунок наявних резервів підтримати економіку і населення. В 2021 році ми це з вами і спостерігали, але у разі, якщо ціни на той самий газ будуть тривалий час перевищувати бажаний рівень, програми підтримки будуть згорнуті, оскільки, як і в будь-якій крані з ринковою економікою, вони просто не розраховані на тривалий час. Тож нам з вами слід готуватись до ще одного року з високою інфляцією та, очевидно, з високими процентними ставкам. Звісно, якщо монетарна влада не змінить стратегію монетарної політики. Нас чекає такий собі рік непродуктивної та болісної боротьби з інфляцією в очікуванні зменшення інфляційного буревію в країнах ЄС. Звісно, рецепти як пом’якшити наслідки боротьби з інфляцією є, було б бажання їх просувати у перемовинах з МВФ та застосовувати на практиці… Разом з тим, зазначу, що пускати таке питання як протидія інфляції на самоплив в Україні не варто, бо інфляційні очікування нашого бізнесу вдарять по цінах так, що наздоженемо Туреччину. Але Туреччині можна мати інфляцію більше 20%, оскільки там тепло і два врожаї збирають )))

5. Бюджетний ризик, Ризики дефолтів в банківському секторі, Ризики змін всередині НБУ, Ризик нової хвилі вірусної кризи і т.д. описувати не буду: перші завжди були присутні в Україні, а до вірусної загрози, схоже, наша економіка вже звикла. Тому не думаю, що вони якось кардинально розхитають 2022 рік.

Як бачите, друзі, 2022 рік для України обіцяє бути якщо не “тигристим”, то в тигрову смужку. Обговорення ризиків для того і робиться, щоб їм протидіяти. В України наявні всі ресурси, інструменти, зарубіжні партнери та людський резерв для протидії зазначеним ризикам. Залишилось лише приготуватись і правильно розставити все по місцям. В минулому державний апарат показав здатність успішно діяти. Є певні проміжні результати: програма 5-7-9, відновлення прибуткової роботи державних банків, організація стимулів для вакцинації, стабілізація комунальних тарифів для населення, успішна реалізація ряду інфраструктурних проектів і т.д.

Все що написано вище, є моєю приватно думкою і не має відношення до будь-яких організацій та установ, з якими я співпрацював чи співпрацюю. Хай Вам пощастить не потрапити під жоден з ризиків у новому році!

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram