Думки
20 Березня 2020
1 140

Віллем Буйтер: Коли “всього необхідного” мало

Колишній головний економіст Citigroup, позаштатний професор Колумбійського університету, — про безпорадність грошово-кредитних заходів та необхідність створення нових інституцій порятунку

Несподівана заява Федеральної резервної системи США (ФРС) про значне зниження відсоткових ставок та інших стимулюючих заходів отримали позитивний відгук з огляду на пандемію COVID-19. Та експерти зазначають, що лише грошово-кредитна політика не врятує.

При тлумаченні оголошень ФРС про нові заходи щодо пом’якшення удару внаслідок пандемії COVID-19 важливо не плутати напрямок з діями. Можна стверджувати, що останній крок ФРС щодо зміни грошово-кредитної політики є безпрецедентним, і не в останню чергу тому, що він був оголошений в неділю вдень.

ФРС знизила ставку федеральних коштів на 100 базових пунктів (до 0-0,25%), що, ймовірно, призведе до значного зниження банківських ставок. ФРС також відновлює кількісне послаблення. Впродовж найближчих місяців буде збільшено обсяг коштів у казначейських цінних паперах — щонайменше, на $500 млрд, а запаси іпотечних цінних паперів, випущених однією з трьох квазіурядових установ (відомих як Fannie Mae, Freddie Mac та Ginnie Mae), — мінімум на $200 млрд. Всі погашені виплати з цих фондів буде реінвестовано.

На додаток ФРС нещодавно розширила свої операційні угоди щодо зворотного викупу (РЕПО) і заявила, що знизить вимоги до капіталу та банківської ліквідності. Але найважливішою в оголошенні від 15 березня була обіцянка продовжувати “скоординовані дії центрального банку з метою забезпечення ліквідності в доларах США” у партнерстві з Банком Канади, Банком Англії, Банком Японії, Європейським центральним банком та Національним банком Швейцарії.

Задля ціноутворення існуючих ліній своп-доларів відбудеться зниження на 25 базових пунктів; і, що найважливіше, іноземні центральні банки “почнуть пропонувати американські долари щотижня у кожній юрисдикції зі строком погашення протягом 84 днів на додачу до операцій зі строками погашення в один тиждень, що пропонуються зараз”.

Цим зобов’язанням ФРС нарешті, схоже, визнає, що світ не закінчується на східній околиці Лонг-Айленду. Звісно, ФРС могла би зробити ще більше кроків у відповідь на кризу COVID-19. Наприклад, оголосити про більш масштабні цілі щодо своїх пом’якшувальних заходів. І це могло б знизити ставку федеральних фондів, враховуючи, що ефективна нижня межа коливається в діапазоні -0,5…-0,75%.

Так, деякі науковці стверджують, що існує поріг (або “ставка зворотної сторони”), після якого подальше зниження ставки призведе до скорочення, а не збільшення банківського кредитування, але немає ніяких переконливих доказів, щоб виправдати такі побоювання за поточних рівнів ставок.

Ігнорування фінансових наслідків пандемії може призвести до подальшої шкоди реальній економіці

Навіть якби ФРС зробила б ці додаткові кроки, вона все одно залишається просто гравцем, хоча сьогодні провідну роль повинні відігравати регулятори фіскальної політики нового рівня. На відміну від краху 2008 року, пандемія COVID-19 не є фінансовою кризою, що загрожує реальній економіці. Це криза, яка вже почалася в реальній економіці з присутніми їй шоками попиту та пропозиції, але вірогідність наслідків для фінансової системи все одно присутні.

Ігнорування фінансових наслідків пандемії може призвести до подальшої шкоди реальній економіці. Кошти повинні бути доступні для бізнесу, що втратив джерела доходу. Відсоткова ставка 1-1,25% або 0-0,25% — вже має другорядне значення.

Хвилює те, що при застосуванні “нормальних” вимог до критеріїв кредитування багатьом може бути відмовлено. Щоб уникнути широкомасштабних дефолтів та неплатоспроможності необхідні гарантії кредитування та спеціальні програми від міжнародних організацій.

Існує також варіант цілеспрямованого бюджетного стимулювання. Очевидно, що витрати на охорону здоров’я (тестування та лікування COVID-19) мають покриватися державою, як і оплачувані лікарняні відпустки працівникам, яким не вдалося заробити внаслідок пандемії. Подібну компенсацію потребують також батьки, які втрачають роботу через закриття шкіл та змушені залишатися вдома зі своїми дітьми, та всі, хто втратив доходи через карантин чи самоізоляцію.

І нарешті, цілеспрямоване зниження податків та збільшення державних витрат є очевидними способами компенсації видатків, що виникають внаслідок порушення ланцюгів поставок.

Пандемічна невизначеність може підірвати споживання домогосподарств (через підвищену економію) та корпоративні інвестиції (оскільки вартість очікування зростає). Звична грошово-кредитна політика може бути доволі корисною для вирішення кейнсіанських наслідків кризи.

Але в сучасних умовах збільшення сукупного попиту у зв’язку зі зниженням відсоткових ставок та кількісним пом’якшенням, імовірно, буде скромним. Фінансові умови можуть трохи послабитися (якщо це станеться через ослаблення долара США, це буде ефектом “розорення сусіда”), але приріст ефективного попиту в економіці, яка має суцільні борги, буде мінімальним.

Тож, якщо ми не отримаємо вагомої фіскальної відповіді на коронавірусну кризу, нам слід бути готовими пережити рецесію або навіть ще гірше. В цих умовах грошово-кредитна політика просто не має можливості суттєво впливати на економічні показники.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram