Соцмережі
18 Травня 2021
850

Тимофій Милованов: Економіка та державний контроль

Коли варто застосовувати державне регулювання в ринковій економіці?

Тоді, коли не працює конкуренція. Основний принцип ринкової економіки — конкуренція між компаніями та підприємцями за клієнта веде до іновацій, інвестицій, зниження цін. Коли конкуренція не працює — тоді інновацій та інвестицій менше, ціни вище, а виробництво та споживання падають. В таких випадках може бути виправдане державне регулювання.

Мета державного регулювання може бути досить різна, не тільки збільшення конкуренції.

Більше того, державне регулювання конкретно цін дуже поширене в сучасній ринковій економіці. Один з прикладів — облікова ставка центральних банків. Коли НБУ встановлює облікову ставку він прямо впливає на вартість грошей в економіці. Це приклад прямого і досить жорсткого регулювання цін. Мета такого регулювання — баланс між контролем інфляції, розвитком економіки, та зменшенням безробіття.

В той же час, у випадку обмінного курсу ті самі центральні банки зараз не використовують цінове регулювання — фіксований обмінний курс. Хоча раніше це було популярно (і призводило до криз). Замість цього, центральні банки роблять валютні інтервенції на ринку. Мета цих інтервенцій — згладити коливання обмінного курсу.
При цьому держава не намагається згладжувати через регулятора коливання цін на інших важливих ринках: газу, нафти, бензину, зерна тощо. Чому? На сьогодні в Україні практика зменшення коливання полягає в державному регулюванні граничної ціни (газ по 6.99), або націнки (як зараз з АЗС). В подальшому, після регулювання ціни, практика показує, що держава намагається провести певні структурні зміни на ринках (наприклад впровадження річних контрактів з фіксованою ціною на ринку газу — з метою, знов, зменшення коливання ціни для споживача впродовж року).

Вчора я обіцяв, в коментарях до одного посту, написат чому програми лояльності можуть зменшувати конкуренцію. Я збирався зробити це в цьому пості, але він вже вийшов задовгим. Тому спробує окремим постом, сьогодні або завтра.

Який висновок з прикладів, що я навів вище? Для мене основний висновок такий: демократія підштовхує уряд до регулювання цін на ринку. Трігери часто відбувається зміна ціни, її значне підвищення. Тобто, мета держави, через політичних тиск від певних категорій споживачів, перш за все згладити коливання. На валютних ринках є потужний регулятор який виконує цю функцію. В реальних ринках цю функцію мала б виконувати конкуренція. Але на енергетичних ринках справжньої конкуренції немає через певні структурні причини — залежність від імпорту і світових цін, політизованість та часта монополізованість внутрішніх ринків. Як наслідок, держава намагається згладжувати коливання ціни через найшвидші й більш доступні механізми — обмеження цін або націнок. З часом, ці механізми будуть ускладнюватися і ставати більш ефективними і таргетованими, щоб не шкодити бізнесу. Також буде зростати роль регулятора — антимонопольного комітету. І держава буде відігравати більш активну роль у інтервенціях в ринок. Це, на мою думку, основні тенденції.

Нарешті, на ринку АЗС одна з найбільших проблем — це нелегальний ринок та виробництво. І це тема окремого регулювання. Шкода від цієї проблеми певно є значно вище ніж від коливань цін на АЗС на ринку.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram