Санкційні хроніки. День 78.
07-11 травня підсумки.
росія сьогодні:
1. У квітні 2022 року в Росії продажі нових легкових і легких комерційних автомобілів впали в річному вимірі на 78,5%, або майже втричі, — до 32 706 штук проти 151 964 у квітні 2021 року, засвідчили дані Комітету автовиробників АЄБ.
За перший квартал спад продажів склав 25% (264 тисячі штук). Зниження ринку у квітні до березня становило 40,7%. У квітні 2020 року продаж машин із-за пандемії та локдаунів обвалився на 72,4% у річному вимірі, до 38 922 проданих автомобілів.
У квітні перше місце за популярністю у російських покупців, як і в березні, посіла модель Lada Granta. Було продано 2598 машин цієї моделі, у 5,4 рази менше, ніж у квітні 2021 року. На 2-му місці опинилася Lada Vesta: 1977 проданих автомобілів, в 5,7 рази менше, ніж роком раніше. На 3-му місці – Lada Niva – 2941 штука (зниження продажів у 2,8 раза).
2. Сбербанк та ВТБ шукають інвесторів для продажу своїх “дочок” у Казахстані, повідомила журналістам голова казахстанського агентства з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) Мадіна Абилкасимова.
За її словами, коли потенційних нових власників банків буде знайдено, АРРФР їм допоможе домогтися рішення влади США щодо зняття з банків санкцій. Влада Казахстану дотримується всіх санкційних обмежень США, додала вона.
“Це необхідно для того, щоб запобігти ризику поширення вторинних санкцій на казахстанські банки. Ми стежимо, щоб заборонені операції не проводилися щодо санкційних осіб та організацій. Таким чином, ми знижуємо ризик поширення вторинних санкцій на казахстанські банки”, — зазначила Абилкасимова.
Казахстанські “дочки” російських банків ВТБ, Альфа-банк та Сбербанк потрапили під блокуючі санкції США у березні. У травні “доньку” Альфа-банку придбав казахстанський банк “ЦентрКредит”. Після перереєстрації “дочка” Альфа-банку в Казахстані працюватиме під брендом Eco Bank.
За даними Нацбанку Казахстану, станом на 1 квітня 2022 року “дочки” Сбербанку, Альфа-банку та ВТБ займають 4, 11 та 13 місця відповідно за обсягом активів серед 22 банків країни.
3. Голова Держдуми почав погрожувати іноземним компаніям. Іноземні компанії, що залишають Росію, можуть не отримати можливості повернутися назад, оскільки їхню нішу займе російський чи азіатський бізнес, заявив голова Держдуми В’ячеслав Володін.
“Готові працювати далі — ми нікого не виганяємо: наша країна відкрита, вітає інвестиції у свою економіку”, — сказав Володін журналістам. Проте, “якщо вони починають танцювати під дудку Вашингтона і вирішують піти з Росії, — це їхній вибір”, вважає він.
“Але не факт, що вдасться повернутися назад. Їхню нішу швидко займуть російські та азіатські компанії”, — додав Володін. За його словами, “у цьому питанні найважливіше — визначеність”.
4. Відмова європейських постачальників від поставок допоміжних речовин і сировини до РФ вплине на фармгалузь країни; при цьому вітчизняні виробники вже підбирають аналоги, повідомили у Мінпромторгу РФ. При цьому, як зазначається, вжиті раніше виробниками заходи щодо організації роботи з альтернативними постачальниками та формування резервів необхідної сировини, матеріалів та комплектуючих, у тому числі в пандемійний період, дозволяють здійснювати заходи щодо диверсифікації закупівель.
5. Рада директорів ПАТ “ГАЗ” рекомендувала акціонерам не виплачувати дивіденди за 2021 рік ні на звичайні, ні на привілейовані акції, повідомила компанія. Чистий прибуток за минулий рік ПАТ залишить у розпорядженні компанії. Група не публікувала звітність щодо РСБУ за 2021 рік. У 2019 році “ГАЗ” отримав 255,8 млн рублів чистого прибутку по РСБУ, у 2020 році — 212,9 млн рублів. За 2020 рік ПАТ “ГАЗ” не виплачувало дивідендів на прості акції, залишивши збережені кошти у розпорядженні підприємства; на привілейовані акції сплачувало по 4,27 рубля на папір.
Річні збори акціонерів “ГАЗу” пройдуть 29 червня у формі заочного голосування. Реєстр учасників закривається 4 червня. До порядку денного зборів, крім питання про розподіл чистого прибутку, увійдуть питання про обрання ради директорів та ревізійної комісії, затвердження аудитора та надання згоди на угоду, у скоєнні якої є зацікавленість. ПАТ “ГАЗ” консолідує активи групи “ГАЗ”, що виробляє легкі та середньотоннажні комерційні автомобілі, автобуси, легкові автомобілі, силові агрегати та автокомпоненти.
Санкційний список:
1. Польська дочірня компанія ” НОВАТЕК ” — Novatek Green Energy з 25 квітня 2022 року оголосила форс-мажор за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, йдеться у зверненні голови компанії Даріуша Братоня ( Dariusz Braton ), розміщеного на її сайті. “НОВАТЕК” за рішенням МВС Польщі від 25 квітня 2022 року було внесено до списку санкцій країни. Заходи щодо ” НОВАТЕКу ” передбачають заморожування економічних ресурсів, активів, а щодо його краківської “дочки” — ще й виняток із процедур держзакупівель.
Раніше після запровадження указу кілька районів Польщі залишилися без газу, який постачав “НОВАТЕК”. Прем’єр-міністр зобов’язав “НОВАТЕК” надати свою газову інфраструктуру для державних компаній. Таким чином йдеться про плани її націоналізації. Novatek Green Energy повідомила, що зробила всі необхідні кроки, щоб державні польські компанії PGNiG та PSG могли швидко та ефективно відновити газопостачання мешканців 10 комун.
У 2021 році Novatek Green Energy реалізувала весь експортний обсяг ЗВГ ” НОВАТЕК ” — 567 тисяч тонн. У 2021 році — ввела в експлуатацію десять кріоАЗС (вісім — у Німеччині, дві — у Польщі) та 27 регазифікаційних установок у Польщі. Загальна кількість діючих об’єктів на європейському ринку на кінець 2021 року склала 16 ЗПГ-заправок (12 — у Німеччині, чотири — у Польщі) та 48 регазифікаційних установок (одна — у Німеччині, 47 — у Польщі). У листопаді 2021 року було здійснено перше постачання біоСПГ на кріоАЗС у Ростоку (Німеччина).
2. Японія поступово відмовлятиметься від імпорту нафти з РФ, зберігаючи при цьому свої інтереси в нафтогазових проектах на Далекому Сході Росії, заявив у понеділок прем’єр-міністр Японії Фуміо Кисіда. “Це дуже важке рішення (про відмову від імпорту російської нафти), але єдність G7 зараз найважливіша”, — цитують Кісіду японські ЗМІ.
При цьому він зазначив, що проекти на Сахаліні є життєво важливими для енергетичної безпеки Японії. “Ми зробимо кроки щодо поетапної відмови таким чином, щоб звести до мінімуму несприятливі наслідки для життя та ділової активності японців, але наш план щодо збереження наших інтересів (у проектах) залишається незмінним”, — повідомив прем’єр.
Уряд та японські компанії володіють частками у проектах “Сахалін-1” та “Сахалін-2” з видобутку природного газу та нафти. Британська Shell PLC вийшла з проекту “Сахалін-2” лише через кілька днів після початку спецоперації в Україні. Американська фірма Exxon Mobil Corp. також оголосила про свій вихід із проекту “Сахалін-1”. Лідери країн G7 у неділю заявили про відданість поетапній відмові від імпорту російської нафти.
“Сьогодні G7 висловили прихильність до поетапної відмови від імпорту російської нафти або взагалі — його заборони”, — йдеться у заяві Білого дому. У документі наголошується, що ці країни домовилися спільно працювати над забезпеченням стабільного енергопостачання у світі, активізуючи зусилля щодо скорочення залежності від викопного палива.
3. США ввели блокуючі санкції проти Московського індустріального банку та низки підконтрольних йому організацій, а також керівництва Сбербанку та Газпромбанку (ДПБ), випливає з повідомлення OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій).
У SDN list (Specially designated nationals list), зокрема, включено вісім топ-менеджерів Сбербанку: Наталія Алимова, Олександра Буріко, Ольга Голодець, Станіслав Кузнєцов, Сергій Мальцев, Анатолій Попов, Кирило Царьов, Белла Златкіс.
Під блокуючі санкції США також потрапили 17 топ-менеджерів Газпромбанку. Сам Сбербанк також перебуває під блокуючими санкціями США. Щодо Газпромбанку діють секторальні обмеження.
4. Адміністрація США оголосила в неділю, що запроваджує санкції щодо трьох російських державних телеканалів — Першого каналу, НТВ, “Росії-1”. “США введуть санкції щодо трьох найбільш переглядуваних, прямо або опосередковано контрольованих державою телеканалів – акціонерного товариства “Перший канал”, телестанції “Росія-1”, акціонерного товариства “Телекомпанія НТВ””, — йдеться у заяві Білого дому, опублікованій за підсумками відеоконференції лідерів G7. Зі свого боку представник адміністрації США в ході брифінгу пояснив, що в рамках санкцій американські рекламні кампанії, технології мовлення, відеокамери, мікрофони, звукове обладнання більше не будуть доступні цим трьом телеканалам.
Інші антиросійські санкції США. Американська влада також вводить близько 2,6 тис. візових обмежень “у відповідь на порушення прав людини (…) з боку російських військовослужбовців та білоруських чиновників”.
Крім цього, зазначив чиновник, адміністрація США вводить санкції щодо керівництва великих російських банків, зокрема Сбербанку та Газпромбанку. Таким чином, за даними Білого дому, під санкції США потрапили 8 представників керівництва Сбербанку, 27 — Газпромбанку. Також під санкціями — Московський індустріальний банк та його 10 дочірніх компаній.
5. Тайвань посилив заходи експортного контролю під час постачання Білорусі високотехнологічних товарів. Про це повідомило Міністерство економіки Тайваню. Таким чином, на Білорусь поширили обмеження, раніше запроваджені щодо експорту до Російської Федерації.
Обмеження набули чинності із п’ятниці, 6 травня, додали там. Експортерам високотехнологічних товарів заборонено направляти їх до Білорусії та Росії за відсутності спеціального дозволу від Мінекономіки або Бюро міжнародної торгівлі Тайваню.
До переліку товарів, щодо яких запроваджено обмеження, внесено 57 товарів, серед яких телекомунікаційне обладнання, процесори, чіпи пам’яті, частотно-регульовані приводи подвійного цивільного та військового призначення, а також обладнання для виробництва напівпровідників.
Також американським компаніям заборонять надавати низку консалтингових послуг клієнтам з Росії та експортувати в РФ обладнання, що використовується в промисловості (бульдозери, промислові двигуни, бойлерні установки, обладнання для вентиляції та ін.).
6.Консорціум “Альфа-груп” планує продати свій контрольний пакет акцій (55,8%) виробника мінеральної води IDS Borjomi Georgia грузинському бізнесменові Гії Орджонікідзе, повідомив грузинський телеканал “Формула” з посиланням на джерела в уряді Грузії.
IDS Borjomi Georgia 29 квітня оголосила про тимчасове призупинення виробництва на двох заводах у Грузії через фінансові проблеми. Деякі країни відмовилися закуповувати у компанії мінводу з політичних причин, виникли проблеми з доступом до банківських рахунків. Раніше бенефіціари Альфа-груп підпали під західні санкції.
7. Італійська група UniCredit розпочала попередні переговори про продаж дочірнього банку в Росії після прояву інтересу з боку фінансових організацій, а також компаній, зацікавлених у отриманні банківської ліцензії в РФ, повідомило агентство Bloomberg з посиланням на свої джерела.
8. Найбільша світова платформа з торгівлі діамантами та ювелірними виробами RapNet виключила російські діаманти зі своєї торгової системи, йдеться у заяві Rapaport. Group. Власник групи, яка контролює RapNet, також не виключає утворення дефіциту алмазів на ринку.
Заборона стосується всіх алмазів, що надійшли з Росії після 24 лютого 2022 року, та діамантів, виготовлених за межами Росії з російських алмазів. Він поширюється також на алмази компаній, які на 50% і більше належать компаніям, які перебувають під санкціями.
Щодня в мережі RapNet розміщуються близько 1,8 млн. діамантів, які оцінюються в $8,7 млрд. Членами платформи є понад 10 тисяч учасників ринку в 89 країнах. На основі котирувань у своїй мережі Rapaport випускає еталонний прайс-лист RapNet Diamond Index (RAPI) за найбільш затребуваними категоріями діамантів.
9. Санкції починають впливати на роботу найбільшого в Європі порту Роттердам (Нідерланди).
“Ми бачимо зростаючий вплив (санкцій), але вони почалися тільки в середині першого кварталу, і ми очікуємо значного впливу (на обсяги перевалки) в частину року, що залишилася”, — сказав Bloomberg CEO адміністрації порту Роттердам Аллард Кастельов.
На питання про вплив санкцій у секторі енергоносіїв він відповів, що потрібно розділяти два поняття. “Основні споживачі російської нафти та нафтопродуктів на території порту оголосили, що не купуватимуть російську нафту для використання на нафтопереробних та нафтохімічних потужностях. Це такі компанії, як Exxon, Shell, BP, і ми побачили значне зниження поставок нафти Urals. Але те, що продовжується, і законних підстав заборонити це немає — російська нафта продовжує надходити в порт завдяки глобальним трейдерам, які зберігають її на терміналах, комбінують партії та відправляють її до інших країн світу”, — сказав топ-менеджер.
“Таким чином, ми бачимо зниження у частині (постачання для – ІФ) переробки, і ми поки що не бачили такого зниження у частині трейдингу”, — підсумував голова адміністрації порту. У 2021 році з близько 470 млн тонн вантажів, які перевалив Роттердам, пов’язані з Росією вантажі склали 62 млн тонн (13%). З Росії в Роттердам йдуть великі обсяги енергоносіїв: минулого року у спільній перевалці порту на Росію припадало приблизно 30% сирої нафти, 25% ЗПГ та 20% нафтопродуктів та вугілля. Росія також експортує через Роттердам сталеву продукцію, мідь, алюміній та нікель. Частка російських контейнерів у контейнерооборот порту становила 8%.
10. Болгарія домовилася про постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) із США за цінами нижчими, ніж у “Газпрому”, випливає із повідомлення на сайті уряду республіки. Домовленість про початок постачання газу з червня була досягнута у Вашингтоні між прем’єр-міністром Кирилом Петковим та віце-президентом США Камалою Харріс.
11. Європейська комісія (ЄК) готується представити план скорочення залежності Євросоюзу від російських енергоресурсів до 2027 року, що передбачає нові, більш амбітні цілі щодо використання відновлюваних джерел енергії та енергозбереження. Як повідомило агентство Bloomberg, план загальним обсягом 195 млрд євро буде представлено 18 травня.
За даними джерел агентства, ЄК пропонує підвищити до 45% із нинішніх 40% цільовий показник частки “зеленої” енергетики в енергобалансі ЄС на 2030 рік. Крім того, регулятор пропонує країнам регіону до цієї дати поставити за мету скоротити споживання енергії на 13% порівняно з оцінками 2020 року, а не на 9%, як планується зараз.
Європа має намір активніше використовувати відновлювані джерела енергії, нарощувати енергозбереження, диверсифікувати джерела імпорту енергоресурсів та збільшувати інвестиції, щоб замістити постачання вугілля, нафти та природного газу з Росії після початку конфлікту в Україні. Стратегія, запропонована ЄК, як очікується, дозволить ЄС економити на закупівлі газу, нафти та вугілля відповідно 80 млрд євро, 12 млрд євро та 1,7 млрд євро на рік, зазначають джерела.
План європейського регулятора також включає виділення мільярдів євро на інвестиції в інфраструктуру, яка дозволила б забезпечити достатній імпорт ЗПГ та трубопровідного газу з нових джерел. Найближчим часом знадобляться інвестиції в нафтову інфраструктуру для забезпечення енергобезпеки європейських країн, які повністю залежать від російської нафти, зазначають джерела.
Серед інших цілей, які пропонує ЄК, — збільшення виробництва відновлюваного водню в регіоні до 10 млн. тонн на рік до 2030 року та забезпечення його імпорту в обсязі ще 10 млн тонн на рік.
12. Нафтотрейдерам стане набагато важче купувати та продавати російську нафту, починаючи з середини травня, заявив у підкасті Gulf Intelligence — голова азіатського бізнесу найбільшої у світі трейдерської компанії Vitol Майк Мюллер.
Він пов’язав це із новими санкціями Євросоюзу. Очікується, що шостий пакет санкцій ЄС утримуватиме відмову країн Європи від закупівель російської нафти до кінця цього року. Це рішення підтримують не всі члени Євросоюзу: Угорщина, наприклад, вимагає, щоб їй дали більше часу для диверсифікації постачання.
За оцінкою Мюллера, нафтовий експорт Росії, ймовірно, впав на 1 млн барелів на добу з 7,5 млн барелів на добу в період до 24 лютого. Він чекає на подальше скорочення поставок після 15 травня. “Ми практично наближаємося до тієї дати, після якої міжнародна банківська система не зможе здійснювати транзакції за участю російських організацій. Санкції ЄС заборонять низку операцій з 15 травня”, — сказав Мюллер.
При цьому навіть для тих компаній, які досі могли торгувати російськими енергоресурсами, посилаючись на зобов’язання за контрактами, настане “інша реальність”, зазначив Мюллер. У квітні Vitol оголосив, що має намір припинити угоди з російською нафтою до кінця 2022 року.
Мюллер також зазначив, що багато трейдерів, страховиків, банків та логістичних компаній вже скорочують обсяги робіт з російськими енергоресурсами через побоювання порушити введені санкції та нашкодити репутації. Проте деякі невеликі трейдери, як очікується, продовжать здійснювати угоди з Росією, хоча зіткнуться із затримками постачання через труднощі у знаходженні страховиків та перевізників.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах