Соцмережі
13 Березня 2020
766

Богдан Данилишин: Облікова ставка та її вплив на розвиток економіки

Національний банк встановив облікову ставку на рівні 10% з 13 березня 2020 року, знизивши її на 1 в.п.

Проте в даних умовах – це скоріше елемент канонічного таргетування та кон’юнктури ніж крок продуманих рішень. Так само як і фактичне «спалювання» біля мільярда доларів ЗВР для підтримки курсу національної валюти. Аналогічна поведінка спостерігалась при укріпленні гривні напередодні нового року, коли можна було більш інтенсивно поповнювати золотовалютні резерви, а не давати можливість формувати піраміди ОВДП для нерезидентів. Теперішня фактична відсутність гривні на міжбанківському ринку призводить до збільшення вартості ресурсу для банків для яких виникає велика проблема забезпечення ліквідності.

Вважаю, що в даний час доцільно розробити і прийняти Програму антикризових заходів аналогічно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово- економічної кризи та поступальний розвиток» (Постанова КМ України 1107 від 20.12.2008).

Впродовж останніх 1,5 років Україна проводила надмірно жорстку монетарну політику. Діяльність правління НБУ, яке стримувало зниження облікової ставки, завдала суттєвого удару по подальшому економічному зростанню, сповільнила кредитування економіки, підвищила дисбаланси у зовнішній торгівлі. В кінці минулого року НБУ ще більше погіршив монетарні умови економіки дозволивши гривні (без достатніх фундаментальних підстав) реально укріпитися на 30% (за даними МВФ). Це активізувало деструктивні процеси в реальному секторі економіки, державних фінансах, на ринку праці, в соціальній сфері. І може виявитися так, що те зниження облікової ставки вже не матиме бажаного ефекту, принаймні в короткостроковій перспективі.

Потрібно пам’ятати, що відповідно до «Основних засад грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу» облікова ставка більше не є ключовим інструментом грошово-кредитної політики. Даний Конституційно визначений документ зобов’язує Правління НБУ використовувати всі форми і засоби грошово-кредитної політики.

Однак, індекс жорсткості монетарних умов України, який почав різко посилюватися починаючи з другої половини 2018 року, зараз все ще тримається на рівні, що на 10-15 відсоткових пунктів перевищує рівень сусідніх країн Західної Європи. Як наслідок, протягом останніх років активно збільшувалися інвестиції у гривневі високодохідні фінансові активи, а реальні інвестори обходили Україну стороною. Так, за минулий рік в ОВДП залучено понад 4 млрд. дол. (зростання в 20 разів), в депозитних сертифікатах НБУ на кінець лютого 2020 р. знаходиться майже 200 млрд грн. (зростання в 3 рази). В той же час притік прямих інвестицій за 2019 р. становив лише 2% ВВП, частка кредитів у інвестиціях знизилась до 7%, частка коштів іноземних інвесторів у складі інвестицій становить лише 0,6%, рівень банківського кредитування економіки знизився до 25% ВВП.

В результаті тривалого періоду жорстких монетарних умов – почались проблеми у галузях з тривалим періодом обороту капіталу – насамперед в галузях переробної промисловості, що в свою чергу спричинило проблеми для дохідної частини держаного бюджету.

Висока облікова ставка НБУ визначала високий рівень відсоткових ставок за ОВДП. Ставки розміщення гривневих ОВДП на первинному ринку змінювалися від 19% у січні до 11,6% річних у грудні 2019 року, що призвело до зростання ризиків рефінансування державного боргу та ризиків волатильності обмінного курсу гривні, які і почали проявлятися у березні 2020 році – при виникненні перших ознак нестабільності на міжнародних фінансових ринках станом на 12 березня іноземні інвестори в українські ОВДП вже вивели з ринку 120 млн дол. США.

Це ще раз доводить, що теперішня політика НБУ є ситуативною, не підкріпленою реальними науковими обґрунтуваннями, спрямована на збільшення залежності від зовнішнього фінансування та робить Україну вразливою до екстраординарних подій на зразок криз 1998 та 2008 років.

Події останніх днів засвідчили, що наявність адекватного розміру міжнародних резервів є запорукою збереження макрофінансової стабільності в країні. Падіння світових фондових індексів на фоні поширення пандемії коронавірусу і обвального зниження цін на нафту на початку березня негативно впливатиме на потоки міжнародних капіталів до ринків, що формуються, і посилюватиме девальваційний тиск на їх національні валюти. Недопущення різкої девальвації гривні за виникнення панічних настроїв (трикратна девальвація в 2014-2015 рр вже стала причиною боргової та банківської кризи) та згладжування Національним банком стрибків валютного курсу є вагомою складовою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Але виконання цих базових функцій центральним банком, безперечно, вимагає наявності достатнього обсягу міжнародних резервів.

Станом на 01.03.2020 року міжнародні резерви НБУ складали 26,6 млрд доларів США. Таких резервів для самостійного протистояння глобальній фінансовій кризі (зразка 2008 року) недостатньо. З 26,6 млрд доларів тільки приблизно 17,6 млрд доларів – це чисті ЗВР, якими НБУ може розпоряджатись самостійно. Міжнародні резерви НБУ закладають 70-80% від композитного індикатора МВФ, тобто за цим індикатором вони виглядають недосформованими. Сценарний принцип аналізу також показує, що обсяг чистих ЗВР у 17,6 млрд. доларів є недостатнім для покриття дефіциту при наявності зовнішніх шоків.

У цьому контексті зростає значення співпраці України з міжнародними офіційними кредиторами – МВФ, Світовим банком, ЄС, урядами іноземних держав, надходження коштів від яких не лише збільшує обсяг наших міжнародних резервів, а й посилає позитивні сигнали для приватних кредиторів та інвесторів. Але при плануванні та впровадженні програм співпраці з офіційними кредиторами дуже важливо не втратити державний суверенітет України та не перебудувати внутрішню економічну політику на користь зовнішніх гравців. Це потребує активного включення української сторони до процесів підготовки та моніторингу програм співпраці з МФО, зокрема, в частині пошуку шляхів стабілізації державних фінансів, грошово-кредитної системи та платіжного балансу України.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram